Володимир Грінцов розпочав свою трудову біографію на «Фрунзе» майстром, маючи за плечима диплом інженера-механіка Харківського політехнічного інституту. Було це у 1981 році. Майже три десятиліття Володимир Іванович віддав праці на заводі. Талановитий виробничник та вмілий організатор, він пройшов нелегкий трудовий шлях – від майстра до головного інженера виробництва «Машинобудівник». У Сумах його знають як людину, котра користується заслуженою повагою та авторитетом як у своєму колективі, так і поза ним. Цього року з нагоди Дня машинобудівника Володимиру Івановичу присвоєно звання «Почесний фрунзенець».

- Володимире Івановичу, як Ви оцінюєте роботу об’єднання у нинішньому році?

- Вважаю, що ми спрацювали добре. Незважаючи на ті економічні труднощі, які переживає зараз наша промисловість, вдалося збільшити обсяги виробництва. Темпи зростає випуск товарної продукції. У наступний рік ми входимо із нормальним портфелем замовлень, уже сьогодні є контракти, які дозволять завантажити виробництво на перші два квартали 2010 року. З перших днів нового року треба активно включатися у виробничий процес. І тому керівництво об’єднання не збирається відпочивати у святкові новорічні дні. Будуть підвозитися комплектуючі, метал, усі необхідні матеріали, щоб забезпечити вчасне виконання закріплених контрактами замовлень.

- Зважаючи на загальну економічну кризу, які перспективи, на Вашу думку, має наше підприємство?

- НВО ім. Фрунзе має кращі перспективи, ніж інші підприємства регіону. Стратегія розвитку нашого об’єднання, яку впроваджують акціонери, цілком себе виправдовує. Період економічної кризи добре це показав. Наприклад, у 2009 році усі підрозділи ВАТ перейшли на нову систему оплати праці – почасово-преміальну. Це дозволило забезпечити колектив стабільною зарплатою, яка не залежить від рівня завантаженості виробництва. Інакше, при дефіциті замовлень, у цей кризовий час деякі цехи взагалі могли залишатися без зарплати. НВО ім. Фрунзе чи не єдине підприємство регіону, де сьогодні заробітна плата виплачується стабільно.

Сучасні методи управління, які нині впроваджуються у ВАТ, дозволяють покращувати економічні показники підприємства. Як приклад, можна навести метод «бережливого виробництва», котрий передбачає підвищення ефективності виробничого процесу та мінімізацію затрат. Цей метод ми тільки починаємо практикувати, але вже перші результати вражають. Так, нам вдалося значно оптимізувати процес виготовлення апаратів повітряного охолодження. Якщо раніше протягом місяця такого обладнання виготовляли на 1,5 млн. гривень, то тепер – на 3 млн. гривень, при тій же кількості працівників. Тобто продуктивність праці зросла удвічі. Робота у напрямку впровадження автоматизованого проектування, посилення комерційної політики, реструктуризація непрофільних активів – усе це ті кроки, які керівництво підприємства робить для його розвитку. Доводиться, на жаль, вдаватися і до непопулярних кроків, таких, як скорочення чисельності персоналу. Інакше в нинішніх економічних умовах неможливо залишатися ефективним. Добре, що НВО ім. Фрунзе вдалося уникнути масових звільнень, як це сталося на багатьох інших підприємствах.

- Що змушує Вас, машинобудівника, займатися політикою?

- Сьогодні жодна небайдужа людина не може залишатися осторонь політичних процесів, що відбуваються у суспільстві. Я не можу спокійно дивитися, як при нинішній владі руйнується промисловість, як уряд величезними податками душить приватний бізнес і цинічно говорить про підвищення соціальних стандартів, коли населення України перебуває за межею бідності. Мене як машинобудівника не може не турбувати відсутність підтримки вітчизняної промисловості з боку держави. Замість того, щоб підтримати промислові підприємства держзамовленнями, уряд порушує закон, не повертаючи їм податок на додану вартість. Нашому підприємству держава заборгувала 66 мільйонів гривень невідшкодованого ПДВ. Цієї суми вистачило б, щоб виплатити заробітну плату за місяць усьому багатотисячному фрунзенському колективу. «Сумихімпрому» держава не повернула 35 мільйонів гривень ПДВ, і підприємство було змушене зупинити виробництво, бо не мало чим розрахуватися за газ. Економіка України з кожним днем руйнується дедалі більше. Потрібно негайно міняти ситуацію, до влади мають прийти професіонали, які зможуть вивести нашу країну з кризи. Я довіряю Віктору Януковичу, котрий представляє клас промисловців і розуміє потреби галузі. Під час візиту на наше підприємство Віктор Федорович розповів про ті економічні та соціальні реформи, які необхідно здійснити в Україні. Він пообіцяв фрунзенцям свою підтримку у якості Президента України. Віктор Янукович зазначив, що розвиток вітчизняного енергетичного будування має значні перспективи. Зокрема, в Україні необхідно збудувати два нових атомних енергоблоки, негайної модернізації потребує газотранспортна система. Вітчизняні машинобудівники неодноразово зверталися до Кабміну з проханням залучити їх до процесу модернізації ГТС, але уряд ці звернення проігнорував. Сьогодні Кабмін має намір віддати замовлення на реконструкцію ГТС японським корпораціям. Позиція Віктора Януковича протилежна. На відміну від діючого уряду, він переконаний: виробничі потужності НВО ім. Фрунзе повинні бути максимально задіяними у цьому процесі.

- Чи змінилися, на Вашу думку, політичні симпатії сумчан від часу останніх президентських виборів?

- Безумовно, зміни є, і вони досить відчутні. Люди побачили, що за п’ять років діяльності нині діючої влади життя в Україні тільки погіршилося. Ті політичні сили, які представляють Президент і уряд, втратили багатьох прихильників. А наша партія навпаки – стає дедалі популярнішою. Щодня до нас приходять фрунзенці, які бажають поповнити партійні ряди. Люди з нетерпінням чекали на приїзд лідера партії, тепло його зустріли, було багато запитань. Видно, що Віктор Федорович справді переймається долею нашого підприємства. Інші політики не виявляли бажання поспілкуватися з багатотисячним колективом об’єднання. Хоча двері НВО ім. Фрунзе відкриті для усіх.

Насправді, не так важливо, під якими прапорами будувати державу: помаранчевими чи біло-синіми. Я особисто вже втомився від того, що нас постійно розділяють на політичні табори. Настав час не протистояти, а об’єднуватися. І регіоном, і державою повинні управляти не просто політики, а люди, здатні розвивати економіку. Особливо це актуально сьогодні, коли ми переживаємо економічну кризу. Хто захищатиме наші промислові інтереси, як не ми самі? Від такого величезного підприємства, як НВО ім. Фрунзе, обов’язково мають бути представники і у міській, і в обласній раді. Так само – і від інших підприємств. Економічно грамотні люди повинні об’єднуватися на усіх рівнях, аби розвивати регіон і державу в цілому. І метою такого об’єднання не повинні бути чиїсь політичні амбіції. Тільки за таких умов можливі системні економічні зміни на краще.

Свого часу мій батько керував регіоном, перебуваючи на посаді першого секретаря обкому КПРС. Мене з дитинства виховували як патріота своєї держави і свого міста, тому я не можу залишатися осторонь, коли вирішується їхня доля. Виборчий процес закінчиться незабаром, а нам всім жити разом у цій країні. І від нас з вами залежить, якою ця країна буде.

Головне у цей нелегкий час – не залежно від того, якими є наші політичні уподобання, не піддатися політичному антагонізму, не допустити розколу суспільства. Будувати успішну державу, місто, завод можна лише консолідованими силами.

Сергій Пархоменко