Понад три роки сумські правозахисники у статтях, відеосюжетах, заявах буквально били на сполох, попереджаючи сумчан про те, аби вони не дозволяли владі й комунальникам порушувати закон, уважно опрацьовували договори зі своїми ЖЕКами, бо далі буде ще гірше! На жаль, більшість жителів навіть не спробувала розібратися, хто такі ці «ЖЕКи-управителі», як вони зобов’язані утримувати будинки і чому людей змушують сплачувати за комунальні послуги, які фактично не надаються. 

Через пасивність людей апетити комунальних ділків зростали з місяця в місяць. І результат не змусив на себе довго чекати. Сьогодні чи не в кожному сумському будинку люди обурюються: що це за «винагорода управителю», чому нас ніхто не спитав, чому ми мусимо за це платити? Саме тому ми знову спілкуємось з правозахисником ОЛЕКСАНДРОМ СОКОЛОВИМ, небайдужою людиною, яка чи не найбільше сил витратила на захист сумчан від комунального свавілля.

- Олександре Олеговичу, давайте ще раз роз’яснимо нашим читачам, звідки взагалі взялися так звані «управителі» і в чому їх принципова відмінність від звичайних ЖЕКів? 

- По-перше, я звертаюся до всіх мешканців: досить уже вважати, що ми – безправні холопи, права яких нічим не захищені! Комунальні послуги – це не якась незрозуміла анархія, є закон, і лише його знання та виконання можуть допомогти утримувати ваші будинки так, як треба вам, а не так, як це роблять комунальники. Але якщо ви самі не бажаєте вивчати закон, аби захистити себе, не варто дивуватися, що рахунки за комунальні послуги є, а самих послуг – немає.

Згадаймо, як було раніше. До 1 липня 2015 року діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачав, що міська влада на конкурсній основі самостійно визначає ЖЕК-виконавця, що має утримувати будинки. Міська ж влада встановлювала таким ЖЕКам і тариф на ці послуги. Як ми пам’ятаємо, таким виконавцем у місті Суми було комунальне підприємство «Сумижитло».

З 1 липня 2015 року набрав чинності інший закон – «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Ситуація кардинально змінилася - тепер співвласники-мешканці будинку отримали право самостійно на загальних зборах визначати підприємство, яке буде займатися утриманням їхнього будинку, та за домовленістю з ним визначати тариф на ці послуги. Тоді ж такі підприємства отримали юридичне визначення – управителі.

- Тобто з липня 2015 року мешканці будинку могли самостійно визначати, хто буде обслуговувати їхній будинок і навіть вирішувати питання тарифу?

- Саме так. Але попри наявність таких прав у сумчан, міська влада без конкурсу, без урахування думки людей передала обов’язки «Сумижитла» на користь приватних компаній, таким собі «Рога і копита». Звичайно, це було зроблено незаконно.

По одній із таких компаній - «ДОМКОМ Суми» - навіть є судове рішення: справа № 591/8571/15-а (з текстом рішення ви можете ознайомитись на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua – Ред.).

Далі, 10 червня 2018 року набрав чинності новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким призначити управителя на утримання конкретного будинку можна лише двома шляхами:

перший - співвласники-мешканці будинку самостійно обирають управителя на зборах будинку;

другий - міська влада ЗА ЗВЕРНЕННЯМ співвласників-мешканців будинку проводить конкурс та обирає їм управителя. 

Тобто без відома мешканців, без їхнього звернення влада не має жодних законних підстав призначити їм підприємство-утримувача будинку.

- А хто саме встановлює тарифи на послуги управителя і з чого він складається?

- Згідно з законом, ціна послуги з управління будинком складається з двох ключових частин: витрат на утримання (включаючи поточний ремонт) та винагороди управителю, яка визначається за згодою сторін. Розмір цих витрат, включаючи винагороду управителю, закріплюється в договорі, який:

- у разі обрання управителя мешканцями - укладається між представником мешканців будинку та управителем; умови такого договору є обов’язковими для всіх, хто проживає в такому будинку;

- у разі обрання владою – укладається між уповноваженим представником влади і управителем. 

- У Сумах є чимало будинків, де управителя, з формальної точки зору, мешканці обрали «самостійно», а по суті - люди платять незрозуміло кому і за що. Як це могло статися?

- Дуже просто. Влітку 2018 року приватні ЖЕКи-управителі почали шукати в своїх будинках «активістів» або лояльних до них людей. Перед ними ставили завдання: провести збори будинку або обійти квартири та зібрати необхідну кількість підписів на підтримку обрання їх фірм як управителів. Наскільки мені відомо, за виконання такої роботи цим «активістам» обіцяли зробити ремонти в під’їздах їх будинків або збудувати дитячі майданчики. І багато хто погоджувався, не розуміючи всіх юридичних тонкощів та наявних у них прав. Людям не давали можливості ознайомитись з договорами, розмірами винагороди тощо. Фактично мешканці приймали рішення «наосліп», а хтось взагалі про це нічого не знав.

У результаті частина сумчан «самостійно» обрала управителів своїх будинків у період з червня по вересень 2018 року. З переліком будинків, де проводилися подібні «збори мешканців», можна ознайомитись на сайті Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) в розділі «Городянину» → «Рішення, прийняті зборами співвласників, щодо управління багатоквартирним будинком». Саме за цим посиланням знаходяться протоколи зборів і прізвища тих, хто виступив уповноваженою особою від мешканців будинку на підписання договору з управителем.

- Буквально протягом останнього місяця ми отримали масу сигналів від людей, обурених призначенням «винагороди управителю». Невже вони тільки зараз дізналися про обрання управителя і про розмір та складові тарифу на утримання будинку?

- Це як раз ті люди, які збори будинку не проводили. Але влада без їх звернення у липні 2019 року провела конкурс на їх будинок і самостійно визначила переможців та умови договору (включаючи винагороду управителю). Це також зроблено незаконно, оскільки, повторюсь: провести конкурс без звернення мешканців неможливо.

З цього приводу також було судове рішення Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду в межах справи № 818/1550/18 (з текстом рішення ви можете ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua – Ред.). Але позивачем у даному випадку виступав один із нинішніх управителів, який потім, під час перегляду справи у Верховному Суді, відмовився від свого позову.

До речі, з переліком будинків, управителів яких влада призначила самостійно, можна також ознайомитися на сайті Сумської міської ради (www.smr.gov.ua) в розділі «Документи» - «Рішення виконавчого комітету» - «2019» і далі знайти рішення № 382 від 16 липня 2019 року.

- На завершення нашої розмови головне питання: що робити людям? І тим, кому «управителя» незаконно нав’язали, і тим, хто за формальними ознаками обрав управителя «самостійно». Адже від неякісних послуг і незрозумілих тарифів страждають усі.

- Перш за все, не ховати голову в пісок і серйозно розібратися з усіма деталями утримання вашого будинку. Скажу навіть більше: є лише два варіанти: або ми самі вирішуємо долю свого будинку, свого міста, або хтось робить це замість нас (і зовсім не в наших інтересах). Якщо нам завжди ніколи чи в нас немає бажання встановити вигідні для себе правила і вартість управління нашим будинком, тоді хитрий управитель нав’яже нам правила, які вигідні йому. 

Якщо ми обираємо депутата не за професійними чи особистими якостями, а за кольором партійного прапора, то і працюватиме він в інтересах своїх партійних босів, а не нас. Подивіться навколо: на тарифи і комунальний безлад, на хаос у благоустрої міста, на занедбані підприємства і черги в магазини секонд-хенду. Невже ви вважаєте тих, кого обирали у владу всі ці роки, професіоналами? Може, досить експериментів? Тим більше, що з кожним днем вони обходяться нам усе дорожче й дорожче…