9 січня 2026 року на фронті, під час виконання бойового завдання у Донецькій області, він отримав поранення, несумісні з життям. Нашому Герою назавжди залишиться 34…

Денис Давидов народився 29 квітня 1991 року. Дитинство і юність провів у рідному Дерновому, навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класів поїхав до Києва, де працював водієм, створив сім’ю, став  татом для донечки Даші. Саме у столиці він прийняв важливе для себе рішення - стати на захист України та долучився до лав Національної гвардії.

Старший водій 3-го артилерійського дивізіону 1-ої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій», Денис Давидов чесно й самовіддано виконував свій обов’язок. Він не шукав слави, не боявся труднощів - просто робив те, що вважав правильним.

Усі, хто знав Дениса Сергійовича Давидова, пам’ятатимуть його добрим, чемним, щирим і небайдужим. Він був товариським, любив спорт, понад усе цінував родину й своє рідне село. Таким його виховали батьки, які вклали в сина всю душу і серце. Денис був надійною опорою для них, турботливим братом для молодшої сестри Олени, завжди готовим прийти на допомогу.

Попрощатися з Героєм до батьківського дому в селі Дернове прийшли секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова, побратими, представники міської ради, старостату, закладів та установ громади, однокласники, друзі, колеги, сусіди. Заупокійну панахиду відслужив військовий капелан Національної гвардії України отець Андрій.

Під час траурного мітингу слова глибокого співчуття родині висловила секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова, доземно вклонившись батькам справжнього Патріота, мужнього й сміливого воїна.

«Денис Сергійович пожертвував своїм життям заради України та українського народу, заради майбутнього наших дітей, - зазначив побратим і командир Героя. - Тепер він із небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг».

Теплі, болючі прощальні слова пролунали й від класної керівниці, вчительки Дернівської школи Тетяни Конєвої.

На честь загиблого воїна пролунав військовий салют - три залпи. Державний Прапор України військові передали батькам Героя як символ честі, вдячності та вічної пам’яті.

Від імені всіх жителів Тростянецької громади висловлюємо щирі, глибокі співчуття матері загиблого Тетяні Іванівні, батькові Сергію Олексійовичу, сестрі Олені, рідним і близьким, усім, хто знав, любив і шанував Дениса Давидова, повідомили в мерії Тростянця.

Спи спокійно, дорогий наш Захиснику.

Світла і вічна тобі пам’ять.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!