Зустрічали свого земляка, схиливши голови у жалобі та стоячи на колінах. Чин відспівування відбувся на подвір’ї будинку захисника України. Вшанувати пам'ять полеглого Захисника прийшли рідні, керівництво громади, священнослужителі, друзі, побратими та односельці.

Старун Валерій Володимирович народився 26 вересня 1980 року в с. Галка Роменського району. Навчався в місцевій школі. Після здобуття середньої освіти вступив до Чернігівського юридичного училища, де здобув кваліфікацію юриста-молодшого спеціаліста за спеціальністю "Правоохоронна діяльність". Заочно закінчив Сумський педагогічний університет.

Працював у Роменській виправній колонії № 56. Колеги згадують Валерія як відмінного, вимогливого та справедливого працівника.

Згодом Валерій Старун був переведений на службу до Київського слідчого ізолятора, де і працював до пенсії за вислугою років. Завершив кар'єру у званні підполковника.

Був одружений. Разом із дружиною виховували сина. Валерій дуже любив свою родину, був гарним сином, батьком, чоловіком, товаришем.

Валерій був справжнім патріотом з українським серцем, щиро любив Україну і в перший день повномасштабного вторгнення сміливо вступив на захист нашої держави, приєднався до лав Національної Гвардії України. Служив у частині 3018. Він був вартовим миру, національної гідності та свободи і став символом справжньої любові до України.

Валерій Старун разом із побратимами боронив Україну від російських окупантів на різних ділянках фронту, де усіма силами відбивали нескінченні напливи ворожих військ.

За короткий термін отримав звання молодшого сержанта.

30 березня 2024 року серце воїна зупинилося… Валерію навіки залишилося 43. повідомили в мерії Ромен.

Уся Роменська громада низько схиляє голови перед світлою пам'яттю воїна та висловлює щирі співчуття близьким.

Вічна слава і світла пам’ять Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!