Із захисником прощалися у Свято-Георгіївському храмі, пише Суспільне.

"Був завжди життєрадісним, на позиціях вів себе достойно, захищав свою Батьківщину до останнього. Навіть після поранення в нього завжди була посмішка на обличчі. Коли ворожий снаряд вразив окопи, ми евакуювали Олексія, він був живий, але в нього було множинне поранення осколочне, ходити він сам не міг. Доводилось кілька кілометрів виносити його під ворожими обстрілами", — згадує бойовий побратим Олександр.

У госпіталі, розповідає Олександр, Олексію зробили кілька операцій. Потім чоловік поїхав до Сум, де проходив реабілітацію і готувався до ще однієї операції.

"Він дуже був простим хлопцем, душа компанії. Дуже жаль цього хлопця. Ми тоді охороняли Суми, а тоді нас порозкидало по різним частинам. До цього ми були на контракті в теробороні. Нещодавно я дізнався, що він помер, і приїхав з Києва, щоб поховати свого товариша", — розповів бойовий побратим загиблого Юрій Легуша.

Серед тих, хто прийшов попрощатися з Олексієм, його колеги. Людмила працювала з ним в одному колективі близько десяти років. Жінка розповіла про останню розмову з воїном: "Він каже: я після поранення, а звідки ви знаєте? Кажу: дізналась. Я, каже, їду додому. Буду на лікуванні, місяць дали відпустки, потім зроблять операцію, далі – час покаже".

"Разом із братом працював у нашому цеху. Брат потім перевівся в цех двоокису титану, Олексій залишився в нашому цеху працювати столяром будівельних конструкцій. Хлопці молоді, завжди виконували завдання можливі й неможливі", — розповів начальник загиблого Юрій Даниленко.

Олексієві Ємельяненку було 37 років. Поховали чоловіка на Алеї Слави Баранівського кладовища в Сумах.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!