Це дозволило   силами лише одного підрозділу  самохідних  гаубиць надійно зв’язати і стримати противника, що в багато разів переважав сили оборонців, пише Охтирський міський портал.

- Якби окупанти знали, скільки нас тут - вони б взяли нас просто кількістю, бо через кордон щодня надходили сотні і сотні  одиниць важкої техніки,  - розповідає житель Охтирки, координатор співпраці з військовими Олександр. 

Але окупанти не розраховували на те, що мешканці Охтирки з перших же днів заходяться  організовувати забезпечення транспорту, гуманітарних потреб та розвідки для військових, що обороняли Охтирку –  підрозділів  91 Охтирського полку підримки та 93-я ОМБр «Холодний Яр». Особливо тісною була співпраця з артилерійцями холодноярців під командуванням досвідченого офіцера Юрія. 

Корегування вогню українських артилеристів відбувалось за допомогою розгалуженої мережі місцевих патріотів, що підключились до народного спротиву. Інформація про місцезнаходження та пересування ворога збиралась в реальному часі.  Ця взаємодія  дозволила нашим «богам війни» вражати цілі  з такою точністю   та частотою, що ворогу задавалося ніби Охтирку прикриває ціла артилерійська бригада. 

Достовірно відомо про знищення силами дивізіону близько 100 одиниць ворожої техніки, серед яких танки, артилерійські установки, інженерна техніка та бензовози. 

Після визволення півночі України артилерійський дивізіон 93-ї ОМБр  і надалі захищає рідну землю на нових передових рубежах, регулярно поповнюючи свій рахунок знищених рашистів та їхньої техніки. 

Представники народного спротиву Охтирки вирішили відзначити бійців підрозділу пам’ятними відзнаками  «За оборону Охтирки». Ці нагрудні знаки виготовлені за кошти, зібрані вдячними за збережене місто охтирчанами, що особисто надавали допомогу холодноярським артилеристами. 

22 червня командир дивізіону особисто вручив своїм бійцям ці відзнаки народного визнання їх бойового подвигу.