Вентиляції прийнято умовно ділити на групи в залежності від основних ознак:

1. В залежності від призначення вона може бути витяжною (для видалення відпрацьованого повітря), припливною (забезпечення подачі свіжого зовнішнього повітря) або припливно-витяжною (поєднані обидві функції).

2. За способом переміщення повітря ділиться на природну (відрізняється дешевизною, простотою облаштування) і механічну (прилади і обладнання в цьому випадку забезпечують подання повітря на значні відстані) системи.

3. За зоною обслуговування відрізняють загально-обмінні (вентиляція використовуються для обслуговування приміщень повністю, або їх більших частин) або місцеві (приклад – витяжки на кухнях) системи.

Вентиляційні системи при необхідності можуть виконувати і функції кондиціювання повітря, фільтрації, охолодження чи підігріву, осушення чи зволоження, тобто функції, вкрай важливі для комфортної життєдіяльності.

Ними забезпечуються необхідні санітарно-гігієнічні умови – рівень температури, відносна вологість, чистота та швидкість руху повітряних потоків. Таке середовище сприятливе для самопочуття і здоров’я людини, які відповідають санітарним вимогам, технологічним процесам. Під таким терміном криються системи, які складаються з різноманітного обладнання, приладів і пристроїв, які служать цим цілям.

Пристрої вентиляційних систем в сукупності своїй обробляють, транспортують, подають та видаляють повітря. Одні з них подають його в приміщення в певній кількості, яка визначається користувачем. Ці потоки припливними мережами влітку охолоджуються, а взимку – підігріваються. Відпрацьоване повітря з приміщень видаляється вентиляційними системами, які мають витяжне призначення.

Конструктивне виконання вентиляційних систем також буває різним. Для придбання та встановлення можна скористуватись канальними або безканальними мережами вентиляції.

Для функціонування канальної системи використовуються вентиляційні канали, наприклад, вентиляційні шахти, повітропроводи тощо. В безканальному типі подача та забір необхідної кількості повітря здійснюються через отвори, які є конструкціях огородження.

При розрахунках вентиляції до уваги береться ряд параметрів, зокрема, повітряна продуктивність (куб. м/год), швидкість повітряних потоків в трубопроводі (м/сек), робочий тиск (Па), потужність калориферів (кВт), допустимі рівні шуму (дБ).

Нормативні показники обміну повітря визначаються правилами і санітарно-будівельними нормами. Їх дотримуватися вкрай важливо, оскільки тільки при такому розкладі вентиляція дасть максимально ефективні результати, які будуть корисними для людей.

Втілення в життя всіх задумів з використанням вентиляційних систем стане реальним, якщо користувач буде співпрацювати з професіоналами в цьому виді діяльності, щоб весь процес виконувався належним чином. 

®