20 июля на заседании ОО «Майдан» координатор этой общественной организации Юрий Тыщук обнародовал информацию, сообщенную одним из следователей уголовного розыска Сумского горотдела милиции.

По просьбе Ю.Тыщука изложение событий приводим на языке оригинала:

«Уранці 27 січня 2014 року слідчі відділення з розслідування злочинів лінії карного розшуку прийшли на нараду, яку проводив Шедрик С.О. у кабінеті № 205. На вказаній нараді останній повідомив, що 26.01.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440000409 внесені відомості про кримінальне правопорушення, а саме захоплення групой невстановлених осіб приміщення Сумської облдержадміністрації та Сумської облради, блокування будівлі з метою перешкоджання нормальній роботі державного органу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 341 КК України. В приміщенні Сумського МВ перебували особи: Ігнатьев Г.О., Чирва К.А., Ревенко О.В., Репетун О.М., Шеремет Д.І., Ткаченко Ю.Ю., Мідушевський В.С., Шарий О.В., Шиян О.М., Чурілов Р.О., Товстуха О.В., Майборода А.В., Жилавий Я.І., які напередодні були затримані працівниками міліції у приміщенні Сумської ОДА.

Всі ці затримані особи були розподілені між слідчими та перебували в службових кабінетах слідчих в залежності хто з ким працював. Відразу в категоричній формі слідчим було сказано, щоб ми працювали з затриманими особами: повідомляли про підозру за ст. 341 ч. 1 КК України, вели їх до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на те, що в своїй практиці жоден слідчий незалежно від досвіду роботи не стикався з розслідуванням злочинів, вчинених проти авторитету органів державної влади, та враховуючи, які на той час проходили масові акції протесту громадян проти дій існуючої влади, слідчі із застереженням віднеслись до цього кримінального провадження, оскільки було зрозуміло, що це більше політична справа, а ми всі юристи та повинні давати належну та адекватну оцінку зібраним доказам, переш ніж приймати рішення про повідомлення про підозру. Тому ми відразу відмовились від таких рішень та доводили це до відома свого керівництва.

Це кримінальне провадження на той час вже набуло резонансу, хід досудового розслідування контролювався слідчим управлінням, прокуратурою м. Суми та прокуратурою Сумської області. У зв’язку з цим кримінальним провадженням до слідчого відділу прибували керівники слідчого управління, зокрема Григоров О.О. та інші заступники начальника слідчого управління. Також приїжджали прокурор м. Суми Мірошниченко С.В., заступники прокурора м. Суми - Савченко В.А., Мостовий М.М. Вони разом спілкувались із керівництвом Сумського МВ - начальником відділу Рапутою В.І., начальником слідчого відділу Науменком С.М., заступником начальника слідчого відділу Сердюком А.В. Протягом дня вони декілька разів проводили наради з приводу цього кримінального провадження та обговорювали різні питання.

При цьому всі слідчі, які повинні були працювати із затриманими, не проводили жодних слідчих дій та відмовлялись підписувати повідомлення про підозру. Після нарад зазначеного керівництва слідчим знову було сказано негайно повідомляти про підозру за ст. 341 КК України та вести людей в суд для обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Всі слідчі зібралися разом та довели до відома начальника слідчого відділу та його заступника Сердюка А.В. про те, що відмовляються та розуміють, що в подальшому для них будуть негативні наслідки. У всіх був сумнів у достатності доказів. При цьому до слідчого відділу поприбували процесуальні керівники, які, відповідно КПК України, погоджують повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу. Вони разом зі слідчими відмовлялись підписувати повідомлення про підозру. Обстановка у слідчому відділі складалась напружена. Начальник райвідділу та керівництво слідчого управління контролювало нас своєю присутністю, підганяючи слідчих у прийняті рішень. Ми просто стали наче заложниками ситуації, кинутими «під танки». Ми відмовлялись підписувати повідомлення про підозру та тим більше вести людей для обрання запобіжного заходу - арешту, однак керівництво, яке було зазначено, вперто чекало від нас цих дій. Ми об’єднувались у групу та виражали своє обурення тим, що нас змушують, та доводили всім до відома про те, що відмовляємось підписувати документи.

Так, керівництву Сумського міського відділу та керівництву прокуратури м. Суми дійшла інформація, що слідчі та процесуальні керівники відмовляються повідомляти затриманим про підозру. Про це в засобах масової інформації (по 5-му каналу того ж або наступного дня була інформація «бєгуща строка», де зазначалось, що сумські міліціонери відмовились підписувати документи). Після цього до нас застосували психологічний тиск. До слідчого відділу знову приїхало керівництво прокуратури м. Суми - Савченко та Мостовий. Всіх слідчих та процесуальних керівників зібрали в кабінеті начальника слідчого відділу, де були присутні керівники слідчого відділу, зокрема Науменко та Сердюк. Слідчі виразили своє обурення тим, що відбувається у відділі та поставили питання про те, що вважають, що доказів для повідомлення про підозру недостатньо. Вони нам повідомили про те, що хід розслідування контролюється керівництвом УМВС України та Сумською обласною прокуратурою та вони вважають, що на даний час є достатньо підстав для повідомлення особам про підозру за ст. 341 КК України, що з обласної прокуратури надійшла вказівка повідомляти про підозру і їх ніхто не зрозуміє, якщо ми не виконаємо цього, що зараз така ситуація, коли ми в таких рамках, коли не можемо не виконати ці вказівки, щоб ми підписували підозру. Наголосили на тому, щоб ми задумались над тим, які для нас настануть негативні наслідки в тому разі, якщо ми відмовимось підписувати документи - повідомлення про підозру. Таким чином вони змусили слідчих та керівників. Проект повідомлення про підозру був розроблений одним із заступників прокурора м. Суми, він був в електронному вигляді розповсюджений між слідчими.

Зокрема по слідчому Падалка А.В.: працювала із Ткаченком Ю.Ю. Висловлювала свій сумнів щодо достатності доказів для повідомлення Ткаченку Ю.Ю. про підозру. Зважаючи на те, що на той час взагалі на посаді слідчого працювала тільки півроку, досвіду роботи було дуже мало, тим паче, що таку категорію злочинів, як захоплення державних або громадських будівель чи споруд, ні вона, ні інші слідчі не розслідували. Вона вирішила особисто звернутися за допомогою до керівництва СВ Сумського МВ. Зайшовши до кабінету начальника СВ СМВ Науменка С.М., побачила, що останнього там немає. Зате в даному приміщенні перебували заступник начальника СВ СМВ Сердюк А.В. та заступник прокурора м. Суми Савченко В.А. Вищевказаним особам Падалка А.В. повідомила, що не буде підписувати, що просто боїться. Останні наказали підписувати все. Цього ж дня начальником СВ СМВ Науменком С.М., на якого теж був тиск з боку прокуратури Сумської області, щоб слідчі все зробили, були надані вказіви у письмовому вигляді, у яких останній доручав провести ряд дій за участю Ткаченка Ю.Ю., у тому числі й повідомленя останньому про підозру.»

Напомним, как это было

26 января 2014 года на пл. Независимости состоялось народное вече, на котором нардеп Владимир Шульга сообщил, что договорился, что в Доме советов будет организован депутатский прием, который согласован с представителями правоохранительных органов. (Сейчас судья Оксана Черных утверждает, что это была провокация - такой договоренности не было).

Тем не менее без сопротивления милиции, насилия и каких-либо хулиганских действий со стороны «майдановцев» оппозиционные областные депутаты, а затем и часть митингующих вошли и расположились на 1-ом этаже Дома советов. «Из «Просвіти» принесли стулья. Молодежь подсуетилась с бутербродами, сделали чай и пр. Поставили музыку – украинские песни, стали читать лекции на исторические темы. Народ там спокойно находился, никто никому не мешал, - вспоминает Ю.Тыщук. - Молодежь построила баррикады из снега. Потом Шульга пошел переговорил с правоохранителями и этот выход разблокировали. А в первом часу ночи под шум битья касок сверху, со второго этажа, спустились правоохранители, жестоко побили всех, кто там был, нескольких доставили на Первомайскую… Потом началось следствие и был суд. Эти события все хорошо помнят. Но до сих пор не привлекли к ответственности тех, кто бил людей».