Художниця народилася і виросла у Харкові.

Живопис приваблював її з дитинства, але серйозних планів відносно художнього майбутнього ніколи не було.

Кожного року Вікторія їздила влітку до своєї бабусі у село на Сумщині, де народилася її мати.

Тому вважає Суми другим містом, яке близьке за менталітетом до її внутрішнього світу.

Писати картини почала зненацька та за натхненням в 2011 році.

Все, що вона зображує на полотні - це результат інтуїтивного внутрішнього відчуття світу та природного потенціалу.

Цей процес їй дуже подобається і вона вважає його медитацією.

Вікторія прагне показати свій внутрішній світ, через свою творчість, і незважаючи на війну в Україні, продовжує писати картини.

З 2014 року життя авторки було насичене волонтерською діяльністю.

Під час російського вторгнення перший тиждень перебувала в Харкові, але потім була вимушена поїхати з міста.

Війна, на емоційному рівні, викликала у авторки потребу творчого самовираження. Після кількох місяців перебування на заході України з початку повномасштабного конфлікту, не в змозі бути далеко від свого рідного краю, повернулася до Харкова, в свій 602-й мікрорайон, з нестримним бажанням відобразити на полотні ту реальність, у якій ми перебуваємо. Писала картини міського пейзажу під час обстрілів, під освітленням ліхтарів. Писала швидко, поки в крані була вода, аби мати змогу вимити після роботи інструменти. Під час активних обстрілів, обгортала свої твори ковдрами, щоб зберегти їх від можливих пошкоджень.

Північна Салтівка - район Харкова, який найбільше зруйнований під час активних обстрілів.

Художниця приїздила на Північну Салтівку разом з військовими, у заміновану зону, проходила повз руїни будівель, спостерігаючи, як промені сонця ламаються на розбитих вікнах.

Все це для того, аби на своїх полотнах передати Харків у його двоїстій реальності - з пустими вулицями, але разом із зображенням першого трамвая, який рушив по Північній Салтівці після страшних обстрілів.

Нехай місто - герой Харків частково зруйноване, але досить твердо стоїть і живе.

Картини авторки – це місто з ранами, але це наша земля, сильна, рішуча та готова до перемоги.

Виставка триватиме включно до 22 жовтня, вхід вільний.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!