Рішенням міського голови була створена робоча група з проведення експертного обговорення дерусифікації топонімів у Сумській міській територіальної громади. До неї увійшли представники громадськості – історики, краєзнавці, а також профільні посадовці міської влади. Свою роботу експертна група розпочала 23 травня і має до 23 липня надати свої пропозиції.

Про роботу експертної групи написав у фейсбуці її член, сумський краєзнавець, педагог, поет Сергій П’ятаченко.

Першим етапом роботи став розгляд електронних петицій та онлайн-пропозицій від громадськості, яких надійшло більше сотні, а також визначення принципів роботи та узгодження їх із законодавчою базою. Подальша робота включала в себе аналіз реєстру топонімів міської громади, визначення, які з них несуть в собі мітки «русского міра», та пошук альтернативних варіантів, якими можна було б замінити ці назви. Серед нових варіантів пріоритетне місце займають колишні історичні назви, ліквідовані радянською владою, імена видатних діячів української культури, науки, політики, визвольних змагань, герої сучасної війни, а також імена відомих земляків. Також було вирішено запропонувати кілька назв, що репрезентують європейську й світову культуру. Попри велику кількість пропозицій назв вулиць на честь наших сучасників (Бориса Джонсона, генерала Залужного, Ліни Костенко тощо), було вирішено не рекомендувати прижиттєвого увічнення діячів у назвах топонімів.

Основою стали пропозиції відомих сумських краєзнавців В.Артюха та Г.Іванущенка, опубліковані на сайті Сумського історичного порталу. До роботи також були залучені більше сотні моїх пропозицій. Принципи дерусифікації, якими варто керуватися під час перейменування, підготували та опублікували Г.Стариков, В.Артюх, С.П’ятаченко. Варто відзначити, що процес роботи над перейменуванням прозоро висвітлюється на сайті Сумської міської ради, де оприлюднені основні документи, положення та інформаційні матеріали щодо дерусифікації в Сумській міській громаді. Оприлюднено перелік топонімів, які пропонується перейменувати – 184 топоніми (вулиці, провулки, площі) по місту та 33 по старостинських округах.

Варто відзначити, що зустрічі з міським головою та керівниками депутатських фракцій засвідчили повну підтримку владою та розуміння необхідності доведення процесу перейменування до логічного завершення з урахуванням думки громадськості.

Попри перейменування попередніх років, топоніміка міста Суми залишається рясно маркованою іменами російських діячів, які значно перевищують за кількістю імена відомих українців. Імен світових діячів на мапі міста практично немає.

Наймасовіше перейменування відбулося у межах декомунізації 2016 року, коли розпорядженням міського голови та голови Сумської обласної державної адміністрації було перейменовано 65 вулиць, 24 провулки, 3 проїзди і 4 сквери. Імена чекістів, більшовицьких ватажків, керівників компартії та комуністично-ідеологічні назви зникли, натомість з’явилися вулиці українських письменників, художників, акторів, козацьких ватажків, героїв АТО, повернена частина історичних назв. У той же час низка узгоджених пропозицій не була врахована, тому на мапі міста залишилося багато ідеологем «русского міра».

На сьогодні в Сумах 445 вулиць, 156 провулків, 4 проспекти, 7 площ, 1 майдан, 35 проїздів і 7 тупиків. З них понад сотню носять імена російських діячів культури (близько 60 вулиць), міст (Брянськ, Курськ, Бєлгород, Суджа), царсько-російських полководців (Суворова, Кутузова, Ушакова, Нахімова), радянських маршалів і генералів (маршала Малиновського, генерала Ватутіна, генерала Чібісова), радянських військових і партійних діячів (Кожедуба, Ковпака, Лушпи), радянських ідеологізованих постатей (Зої Космодем’янської, Чкалова) тощо.

Найбільший «пул» - це російські письменники, їхніми іменами названо 36 вулиць і провулків. Серед них Бєлінський, Добролюбов, Герцен, Горький, Пушкін, Достоєвський, Ломоносов, Єсенін, Маяковський та інші. У той же час на честь українських письменників значно менше – 23. Серед них немає значної кількості відомих українських письменників і поетів. Наприклад, вулиця імені російського байкаря Крилова є, а вулиці українського байкаря Глібова немає. Деяким замість вулиці дісталося лише по провулку – провулок Бориса Грінченка чи провулок Григорія Сковороди, хоча це діячі всеукраїнського значення, і вони мають до Сум пряме відношення. З європейських письменників жодного немає на карті міста. Хоча імена Шекспіра, Байрона чи Міцкевича могли б її прикрасити, і долучити нас певним чином до європейської культури, а не лише до російської. Тим більше з огляду на ту допомогу, яку зараз нам надають рідні країни цих письменників.

12 вулиць у Сумах названі на честь російських композиторів, зокрема автора опери «Жизнь за царя» Глінки, а також Даргомижського, Мусоргського, Скрябіна та інших 10 вулиць носять імена російських художників – Перов, Шишкін, Левітан та інші.

Важливо відзначити, що імена російських діячів у назвах вулиць мають більший стосунок до ідеології, ніж до мистецтва. Це маркери тих територій, які російська (радянська) імперія вважала своїми. Щоб від Курил до Карпат були вулиці Леніна, Пушкіна і Гагаріна.

Тому любителям Пушкіна й Римського-Корсакова можна не сильно хвилюватися: ймовірне виведення цих імен за межі міської топоніміки не обов’язково свідчить про якесь «гоніння» на ці імена, «заборону» читати їхні твори чи слухати їхню музику, «приниження» їхньої ролі в історії мистецтва чи історії. Головним завданням запланованого перейменування є приведення міських назв у відповідність до української сучасності, її світоглядних цінностей, виховного значення для молоді та вкорінення місцевої історичної пам’яті.

Також ми маємо в назвах вулиць 17 російських винахідників та вчених, серед яких Кулібін, Ползунов, Попов, Ціолковський, Павлов. Українських та світових немає. Крім Дарвіна. Ще є низка російських військових діячів: Кутузов, Нахімов, Суворов, Ушаков. А також Олександр Невський, Степан Разін, Єрмак і Пугачов. Очевидно, що з огляду на російську військову агресію ці назви є не просто чужими, а й ворожими.

Складним, але важливим аспектом обговорення серед членів робочої групи стала присутність на карті міста вулиць на честь радянських воєначальників та діячів, які активно використовуються путінської пропагандою, яка вплітає їх у свою неонацистську ідеологію реваншизму та використовує як основну складову «побєдобєсія».

Деяких з них (Жуков, Федько), згідно з рекомендаціями УІНП, прибрали з карти міста ще у 2016 році. Але інших з цього ж списку осіб, що підпадають під декомунізацію, лишили, а саме: Малиновського, Ватутіна, Ковпака, Гастелло, Карбишева, Леваневського та інших. До речі, у цьому ж списку осіб, що підпадали під закон про декомунізацію, – Горький і Макаренко, імена яких на сьогодні носять вулиці в Сумах.

Часто роль радянських військових діячів розглядалася однобоко й вибірково. Наприклад, Іван Кожедуб традиційно сприймався лише як льотчик-винищувач у Другій світовій війні, але при цьому забувалося, що він був ще й воєначальником у ганебній корейській війні, збивав американські літаки, був впливовим радянським політичним діячем, багаторічним депутатом і затятим комуністом, який заперечував право України на незалежність. Сьогодні в путінській росії іменем Кожедуба називають школи та вулиці, йому ставлять пам’ятники. Якщо у країни-агресора і в країни, яка потерпає від цієї агресії, одні й ті ж герої, то явно щось не так або з країнами, або з героями. Ймовірно, варто взяти паузу на переосмислення ролі й місця колишніх героїв.

Варто відзначити, що міська топоніміка – не вічна, назви часто змінювалися. Найстаріша з відомих нам назв вулиць - вулиця Роменська, яка майже двісті років залишається зі своєю назвою. А найперші з відомих вулиць – це Велика Московська на місці нинішньої Соборної і Мала Московська на місці вулиці Горького.

Перше відоме перейменування відбулося в 1882 році, коли рішенням міської думи вул. Московська була перейменована на вул. Соборну, Ворожбянська стала Лебединською, а Покровська Петропавлівською. Тоді ж з’явилися вулиці Дворянська, Думська, а також вулиці, названі на честь відомих сумських купців, наприклад, Суханівський та Сурогінський провулки.

Наймасштабніше до справи перейменування підходили більшовики. Уже в 1920 році було перейменовано у відносно невеличкому місті 20 вулиць, зокрема були ліквідовані назви, пов’язані з храмами – Покровська, Соборна, Петропавлівська, Троїцька, Миколаївська, Воскресенська, Іллінська. Натомість з’явилися вулиці Леніна, Троцького, Карла Маркса, Радянська, Пролетарська, ІІІ Інтернаціоналу, Червоноармійська. Деякі вулиці перейменовували по декілька разів. Так, Суджанську, яку в 1920 переназвали на честь Троцького, у 1925 році позбавили цього імені з політичних причин і повернули назву Суджанської, а згодом назвали на честь Максима Горького. У 1930-х роках з’явилися вулиця Дзержинського і вулиця Праці (замість Тюремної, на якій з 1745 р. до 1979 р. розташовувалася міська в’язниця).

У період німецької окупації у 1941 році кілька центральних вулиць змінили свої назви. Замість Леніна і Фрунзе на нових табличках з’явилися імена командувача 6-ї армії Вермахту фон Рейхенау та фон Обстферльдера. Червона площа була перейменована на честь Адольфа Гітлера. Втім у грудні 1941 року вулиці знову були перейменовані: площа Гітлера стала площею Українською, вулиця фон Райхенау – Миколаївською, фон Обстерфельдера – Церковною. Відразу ж після входу радянських військ до Сум центральні вулиці знову були перейменовані. Тоді ж вул. Радянська (колишня Петропавлівська) була перейменована на вул. Сталіна й носила цю назву до 1961 року, коли стала вулицею Леніна.

Найбільша кількість перейменувань припала на останні роки правління Сталіна. Тоді з усіх 357 сумських топонімів було перейменовано 149. Так у 1950-1952 році з’явилися вулиці на честь більшовицьких ватажків та сталінських соратників (Урицького, Кірова, Володарського, Лазо, Маленкова, Баумана, Малиновського та інших), російських воєначальників (Ушакова, Нахімова, Дмитра Донського, Олександра Невського), російських вчених (Вавілова, Сєчєнова, Павлова, Тімірязева), російських письменників (Бєлінського, Горького, Льва Толстого, Крилова, Тургенєва, Короленка, Герцена, Огарьова, Добролюбова, Лєскова, Маяковського), російських художників (Айвазовського, Сурикова, Шишкіна, Перова).

Після смерті Сталіна й приходу до влади Хрущова в 1957 році були стерті з мапи міста імена наближених до Сталіна ватажків, які потрапили в опалу до Хрущова – Молотова, Кагановича, Ворошилова, Кожедуба, Маленкова, Ковпака, Мікояна, Будьонного, Малиновського (потім після відставки Хрущова частина з цих назв була повернута).

17 квітня 1961 року усього лише через п’ять днів після польоту Гагаріна рішенням виконкому Сумської міської ради вул. Кустовську було перейменовано на вул. Ю. Гагаріна. У 1970-х і 1980-х вулицям у нових мікрорайонах також надавалися імена російських або комуністичних діячів, зокрема місцевих партійних керманичів – Черепіна, Коротченка тощо.

Наступна хвиля перейменувань вже пов’язана із здобуттям Україною незалежності: у 1991 році площа Леніна була перейменована на площу Незалежності, вул. Леніна була розділена на вулиці Соборну та Петропавлівську. У 90-х рр. з’явилася вулиця Івана Багряного й проспект Тараса Шевченка. У період з 2006 до 2013 рр. були відновлені історичні назви таких вулиць, як Воскресенська, Іллінська, Троїцька, Покровська, а також з’явилися вулиці В’ячеслава Чорновола, Пилипа Орлика та інших. Ну, а найбільшим в незалежній Україні стало перейменування понад 90 вулиць у 2016 році відповідно до Закону про декомунізацію, у цей час з’явилися вулиці на честь місцевих героїв АТО, Героїв Небесної Сотні, Героїв Крут, Степана Бандери, Гетьмана Мазепи, Миколи Міхновського, Івана Виговського, Андрея Шептицького, Олени Теліги, Олега Ольжича, Василя Стуса, Юрія Липи, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Юрія Липи, Миколи Міхновського та інших славних українців.

Тепер черга за остаточним очищенням мапи міста від імперських, комуністичних та сталінських назв.

Завершальним етапом нашої роботи є формування системних пропозицій щодо надання нових проукраїнських назв сумським вулицям, які планується перейменувати. Серед нових топонімів пропонуються вулиці на честь українських письменників Ольги Кобилянської, Олени Пчілки, Г.Квітки-Основ’яненка, Миколи Зерова, Василя Симоненка, Миколи Маркевича, письменників-земляків: Якова Щоголева, Михайла Петренка, Дмитра Білоуса, Леоніда Полтави, Володимира Затуливітра, Олекси Ющенка, культурних діячів, мислителів, науковців, державників: Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова, Олександра Потебні, Стефана Таранушенка, Агатангела Кримського, Дмитра Чижевського, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, українських художниць Катерини Білокур та Алли Горської, композиторів та співаків: Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Мирослава Скорика, Анатолія Мокренка. Окрема увага до повернення історичних назв, які були на мапі міста до сталінських часів. Частині вулиць пропонується надання «неіменних» назв: проспект Свободи, проспект Перемоги, вулиці «Просвіти», Центральної Ради, Січових стрільців, Пластова, Червоної калини, Шістдесятників, Кобзарів Сумщини, Революції Гідності, Захисників Сумщини, Холодноярської бригади тощо. Пропонуємо також кілька європейських імен: Шекспіра, Байрона, Міцкевича, Бетховена.

Важливим аспектом є врахування співвідношення масштабу постаті й запропонованої вулиці, щоб не повторити помилок 2016 року, коли іменем Григорія Сковороди було названо невеличкий провулок, а П.Кулішеві, О.Ольжичу, В.Стусу «дісталися» маленькі вулички на околицях міста.

Щодо традиційних пропозицій, які лунали протягом усієї роботи експертної групи, називати вулиці «квітковими» іменами, то в нашому місті таких назв вже цілком достатньо: Бузкова, Березова, Вербна, Виноградна, Вишнева, Волошкова, Калинова, Каштанова, Квіткова, Кленова, Зелена, Очеретна, Соснова, Райдужна, Місячна, Сонячна, Весняна, Осіння, Травнева, Серпнева, Оксамитова тощо. Та й підходять вони далеко не всім вулицям – те, що годиться для затишних і зелених околиць, не підійде вулиці в спальному мікрорайоні чи середмісті.

Сергій П’ятаченко