Віддати останню шану Герою та підтримати його родину в цей важкий час прийшли представники влади, рідні, друзі та небайдужі жителі міста. Під час прощання присутні схилили голови у загальній хвилині мовчання перед подвигом земляка.

Прощання з Героєм було наповнено сумом і болем. Близькі згадували Олександра Віталійовича як добру, чуйно та відповідальну людину, яка завжди була готова допомогти.

Олександр Ядута став на захист Батьківщини восени 2024 року. Понад рік він офіційно вважався зниклим безвісти після запеклого бою 19 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Зелене Поле Краматорського району. Лише наприкінці травня 2026 року страшна звістка підтвердилася офіційно. Для родини це невимовне, подвійне горе, адже рік тому матір уже поховала свого старшого сина Андрія, а тепер кривава війна забрала й молодшого...

Олександр народився і виріс у Глухові. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у загальноосвітній школі №1, а випускний 9-й клас закінчував у ЗОШ №6.

Далі він вступив до агротехнічного коледжу, а згодом здобув вищу освіту в Сумському державному університеті за спеціальністю «Економіка будівництва».

Після навчання Олександр повернувся до рідного міста. У 2007 році створив родину, у якій народився син. Працював у ДСУ-37. Щоб забезпечити найрідніших усім необхідним, чоловік багато працював за фахом: спершу їздив на заробітки до Ірпеня, а згодом трудився переважно на Сумщині.

Олександр був людиною виняткової душі. Друзі та близькі згадують його як надзвичайно доброго, щирого, компанійського та дружелюбного чоловіка. Він ніколи не мав звички жалітися на труднощі, завжди був готовий віддати останнє близьким людям.

Восени 2024 року Олександр Ядута був мобілізований до лав Збройних Сил України. На фронті він тримався мужньо. Навіть у найважчі хвилини знаходив можливість почути голос найріднішої людини - своєї мами, з якою весь час був на зв'язку.

Їхня остання розмова відбулася 13 лютого 2025 року. Наступного дня, 14 лютого, Олександр телефонував знову, але мати з поважних причин пропустила цей дзвінок. Коли ж спробувала передзвонити - мобільний сина вже мовчав...

З 19 лютого 2025 року Олександр офіційно вважався зниклим безвісти. І лише тепер стало відомо, що саме того дня він прийняв свій останній бій у Краматорському районі Донецької області, поблизу населеного пункту Зелене Поле.

На долю матері Олександра випало страшне, невимовне випробування, яке важко осягнути людським розумом. Рік тому вона поховала свого старшого сина Андрія. Тепер кривава війна забрала й молодшого - Олександра...

У полеглого Героя залишилися мати, вітчим та син.

Глухівська міська рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють найглибші співчуття рідним і близьким Олександра Ядути. Жодні слова не зможуть загоїти рану в серці матері, яка втратила двох синів, але ми розділяємо цей невимовний біль разом із вами, повідомили в мерії Глухова.

Вічна пам'ять та доземний уклін Герою Олександру Ядуті!