"Малюю пензлем я душі пейзаж" - це посмертна і четверта за рахунком виставка Анатолія Семененка. Чоловік малював з дитинства, але професійної освіти не мав, - розповідає донька Тетяна Ярмак.
"Більша кількість робіт – це останні його роботи, але є й улюблені нашої родини. Ми підібали ті роботи, які хотіли,щоб люди ще раз переглянули. Є пейзажі, натюрморти, які він намалював в останні місяці свого життя. Є робота, яку він не встиг закінчити, але ми вирішили її не показувати. Він малював до останнього дня", - розповідає жінка.
Крім живопису, в житті Анатолія Семененка були фотографія, заняття мозаїкою, різьбою по дереву. Олійний живопис митець відкрив для себе, коли вийшов на пенсію. Любив осінь, і саме цю пору року зобразив на своїх останніх полотнах.
"Він така людина різнобічна, контактна, він романтик за натурою, він і західною Україною, знає і схід, і в Монголії був. Романтик справжній, всюди враження вбирав у себе, і йому було що сказати", - розповів відвідувач виставки Пилип Кислиця.
"Ми колись у молодості служили разом в армії в Монголії. І я прийшов подивитися. Подобається, щось трохи є із західного мистецтва. Дуже жаль, що він так рано пішов із життя. Людиною він був скромною трохи, зібраний в собі, ввічливий, добродушний", - розповів Григорій Гриценко.
Переглянути виставку пам’яті Анатолія Семененка у міській галереї можна до кінця лютого. Вхід вільний з дотриманням карантинних вимог, пише Суспільне.