За даними відомства, у 2022 році через блокування більшості морських портів саме дунайські порти стали одним із головних логістичних маршрутів для експорту української продукції та доставки гуманітарних вантажів. Завдяки модернізації інфраструктури та управлінським рішенням їхня перевалка зросла у шість разів порівняно з довоєнним періодом, а пропускна спроможність у 2023 році досягла 35 млн тонн на рік.

Однак після відновлення морського коридору обсяги перевалки почали скорочуватися. Якщо у 2024 році через дунайські порти пройшло 17,4 млн тонн вантажів, то у 2025 році цей показник зменшився до 8,9 млн тонн. У 2026 році прогнозується подальше падіння до близько 5 млн тонн.

У міністерстві попереджають, що без додаткової державної підтримки це може призвести до простою підприємств, втрати робочих місць та послаблення економічного потенціалу Українського Придунав’я.

Серед запропонованих заходів - створення єдиної системи управління дунайськими портами, можливість реінвестування частини прибутків державних підприємств у модернізацію інфраструктури, запровадження тарифних стимулів та пільг на залізничні перевезення до портів Рені та Ізмаїл.

Окремий акцент робиться на розвитку індустріальних парків у регіоні. У Мінрозвитку вважають, що це допоможе залучити інвестиції, створити нові виробництва та збільшити обсяги вантажів для портової інфраструктури.

Також Україна продовжує працювати над інтеграцією своєї ділянки Дунаю до європейської транспортної мережі TEN-T. Очікується, що це відкриє доступ до фінансових інструментів ЄС та сприятиме подальшому розвитку водного транспорту відповідно до європейської політики декарбонізації.

Крім того, для дунайських портів планується реалізація міжнародних проєктів із посилення безпеки та модернізації інфраструктури. Зокрема, в межах проєкту RELINC передбачено закупівлю портового флоту, захисних споруд та спеціального обладнання на суму 35 млн доларів.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!