Про це Андрій Пишний повідомив у письмових коментарях агентству Reuters, пояснюючи зміну геоекономічними тенденціями та посиленням зв’язків України з Євросоюзом.

За словами Пишного, фактори, які змушують переглядати роль долара, включають: перспективу вступу до ЄС, активну оборонну підтримку з боку Євросоюзу, зростаючу волатильність світових ринків і фрагментацію глобальної торгівлі. Він наголосив, що перехід до нової валютної прив’язки — це складний процес, що вимагає глибокої аналітики та ретельної підготовки.

Хоча долар наразі залишається домінуючою валютою в глобальній торгівлі та міжнародних резервах, його позиції останнім часом стали менш стабільними. Адміністрація Дональда Трампа, зокрема, спричинила занепокоєння на фінансових ринках через введення високих мит, що розпалили торговельну війну, а також тимчасове припинення військової допомоги Україні.

Паралельно, Україна посилила економічну співпрацю з ЄС і США — наприклад, підписала угоди щодо спільних проєктів у сфері видобутку мінералів та інвестицій у повоєнну відбудову.

З моменту запровадження гривні у 1996 році Україна використовувала долар як основну валюту прив’язки. Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році НБУ фіксував курс на рівні приблизно 29 гривень за долар, однак згодом був змушений девальвувати валюту через фіскальні дисбаланси. У жовтні 2023 року банк перейшов до керованого курсоутворення, де долар залишається основним індикатором для валютних інтервенцій.

Попри це, як зазначив Пишний, частка операцій у євро зростає в більшості сегментів валютного ринку, хоч поки що й поступово.

Європейський Союз розпочав переговори про членство з Україною та Молдовою майже рік тому. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна потенційно може приєднатися до блоку до 2030 року за умови сталого проведення реформ.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!