І це попри те, що лише у третьому кварталі нинішнього року гральний бізнес сплатив понад 3,6 млрд грн податків.
Дається взнаки негативний імідж, сформований упродовж десятиліття підпільного існування, та скандали, пов’язані з ухиленням від сплати податків.
Аналізуючи досвід інших країн та стан розвитку вітчизняного ринку азартних ігор, експерти стверджують, що цей сектор здатний суттєво посилити економіку України. Для покращення ситуації держава має змінити підхід до умов функціонування грального бізнесу та більш дієво боротися з нелегальними операторами.
У перший рік легалізації на український ринок вийшло понад 10 компаній. Однією з перших стала компанія, яка працює під брендом Cosmolot і входить до першої п’ятірки кращих онлайн-казино. Упродовж року до клубу легальних організаторів приєдналися такі оператори, як Slotoking, First, Favbet, Slots City та інші.
Оператори оплатили ліцензії на право облаштовувати наземні казино та організовувати азартні ігри онлайн. Отримання дозволу на проведення азартних ігор означало згоду компаній на сплату запропонованих державою податків — на прибуток, валовий дохід, ПДФО, ЄСВ та військовий збір. Як виявилося згодом, за заявами операторів, фіскальне навантаження стало основною перешкодою на шляху становлення легального грального ринку. Окремі компанії навіть відмовилися вносити плату за продовження ліцензій.
Розміри податкових платежів, як стверджують представники операторів, є економічно невигідними. Крім того, депутати мають намір змусити легальний бізнес сплатити близько 7 млрд грн так званого податкового боргу за минулий рік.
Податки, згідно з нормами закону, сплачують також і гравці — 18% ПДФО й 1,5% військового збору з виграшу. Нещодавно з’явилася ініціатива оподатковувати ще й ставки, зроблені користувачами казино та БК. У разі її реалізації, на думку експертів ринку, кількість відвідувачів нелегальних гральних закладів збільшиться.
Виходом з цієї ситуації аналітики вважають прийняття збалансованого податкового навантаження. Таким чином вдасться зміцнити легальний бізнес, який стимулюватиме розвиток будівельної галузі, ІТ-сфери, туристичного сектору тощо. Відповідно, суми відрахувань до бюджету суттєво збільшаться.
Посилення податкового тиску, навпаки, призведе до короткочасного економічного ефекту. У перспективі ж держава зазнає значних збитків.
Коли в Україні скасовували мораторій на організацію азартних розваг, то аргументували доцільність такого кроку досвідом Монако, Лас-Вегаса, Батумі та Макао. Можливо, зауважують експерти, через кілька десятків років і нашій країні з’являться казино, у які приїжджатимуть туристи з близького та далекого зарубіжжя.
Але для цього варто вивчити не лише досвід США чи Грузії, а й Аргентини, Австралії, Бельгії, Великобританії чи Сінгапуру. У цих країнах гральний бізнес приносить у бюджет мільярди у доларовому еквіваленті. Щоправда, власне податки від азартних ігор становлять приблизно четверту частину від загальної суми. Решту вносять галузі, що розвиваються завдяки гральній індустрії.
®