Час від часу цю тему порушують представники української влади та політики. Але порахувати і довести бізнесові зв'язки з Росією складно. Ця інформація часто базується не на документальних даних, а на твердженнях на кшталт "про це знають усі".

Російська присутність у деяких галузях хоч і стала менш помітною, але залишається так само безальтернативною, як і п'ять років тому.

Українці цілком можуть обійтися без послуг російських банків, яких значно поменшало, а от у галузі зв'язку чи енергетики відмовитися від "російського" значно складніше, а то й взагалі неможливо.

Перелік "тисячі найменувань" від ГПУ аналізується

У грудні 2018 Верховна Рада схвалила президентський законопроект про припинення Договору про дружбу між Україною та Росією.

• Цей договір перестає діяти 1 квітня 2019 року.

Його підписали у 1997 році, але він набув чинності у квітні 1999.

Разом із непорушністю кордонів, договір передбачав, що сторони утримуються від дій, що шкодять економікам країн, забезпечують сприятливі умови для торговельних та інших економічних відносин, а також забезпечують сприятливі фінансові і правові умови для підприємств іншої країни-підписанта угоди.

У грудні 2018 генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що ініціюватиме у РНБО розгляд питання про замороження активів "юридичних і фізичних осіб РФ, які мають бізнес на території України".

Він заявив, що "перелік цих бізнесів налічує тисячі найменувань", а деякі компанії працють у стратегічно важливих галузях.

На запит ВВС News Україна у Генеральній прокуратурі повідомили, що 7 грудня Генпрокурор звернувся до РНБО "щодо застосування до окремих фізичних та юридичних осіб Російської Федерації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, у тому числі у вигляді блокування їх активів на території України, із наданням відповідного переліку".

За інформацією Генпрокуратури, у РНБО підтримали генпрокурора, проте передали надані ним матеріали до уряду, НБУ та СБУ "для проведення аналізу та внесення на розгляд РНБО відповідних пропозицій".

Що у банках?

Відкритих даних про те, у яких галузях і в яких обсягах представлений російський капітал, практично немає. Винятком є хіба банківська сфера, де обов'язок відкривати кінцевих власників фінансових установ закріплений нормативно.

Як повідомили ВВС News Україна у Національному банку, станом на березень 2014 року в Україні працювало 5 банків з російським державним капіталом: "Сбербанк", "Промінвестбанк", ВТБ Банк, ВіЕс Банк та БМ Банк.

На березень 2019 року в Україні залишилися два банки з російським державним капіталом: "Промінвестбанк" та "Сбербанк".

На 1 лютого 2019 року обсяг чистих активів цих банків складав 44,1 млрд грн. Це 3,2% від загального обсягу активів банківського сектору України.

Три інші банки мали різну долю.

ВіЕс Банк приєднався до ТАСкомбанку. БМ Банк перетворився на фінансову компанію. ВТБ Банк визнали неплатоспроможним. У всіх трьох відкликали ліцензії наприкінці 2018 року.

За інформацією НБУ:

• 10 липня 2018 року Національний банк надав дозвіл на реорганізацію ВіЕс Банку шляхом приєднання до ТАСкомбанку. Після завершення реорганізації банку, Національний банк відкликав банківську ліцензію у ВіЕс Банку 30 жовтня 2018 року.

• 3 квітня 2018 року БМ Банк отримав згоду НБУ на повернення банківської ліцензії та перетворення на фінансову компанію. 6 листопада 2018 року відповідна банківська ліцензія була відкликана у БМ Банку.

• 27 листопада 2018 року Національний банк визнав неплатоспроможним ВТБ Банк. 18 грудня 2018 року Національний банк України за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ВТБ Банку.

В Україні є також банки з приватним російським капіталом.

Серед них "Альфа-Банк Україна". За обсягами активів він входить до першої десятки банків, які працюють в Україні.

Свою приналежність сам банк формулює так: "Банк належить до приватної інвестиційної холдингової компанії ABH Holdings S.A. (ABHH) з головним офісом у Люксембурзі, що має інвестиції у фінансові установи в Україні, Білорусі, Казахстані, Нідерландах і Росії, а також представництва на Кіпрі та у Великобританії".

Таку схему своїх акціонерів подає сам "Альфа-банк"

"Пошта, телеграф, телефон"?

Що ж до інших галузей, то, попри велику кількість інформації в ЗМІ, точних даних щодо російських активів в Україні немає.

"Хоча на слуху постійно є історії і про скраплений газ, і про дизель, де йдеться про українських бізнесменів, пов'язаних із російськими політиками, на жаль, достеменно нічого сказати не можна". - каже Дмитро Яблоновський із Центру економічної стратегії.

"Російського бізнесу в Україні стало помітно менше у більшості галузей, однак подекуди вплив все ще великий", - каже Андрій Безп'ятов, директор аналітичного департаменту Dragon Capital.

"Найбільша частка впливу, мабуть, в телекомі, оскільки два найбільші оператори зв'язку мають російських акціонерів ("Київстар" та МТС)", - каже експерт.

Цю інформацію підтверджує і керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій: "Найбільші українські мобільні оператори так чи інакше мають російське коріння, - це "Київстар" і МТС".

• Сам же "Київстар" про себе пише, що "входить до складу VEON, однієї з найбільших у світі інтегрованих телекомунікаційних компаній, з головним офісом у Нідерландах".

Vodafone Україна, який наслідує бізнес МТС, на своєму сайті оминає цей період своєї історії, подаючи лише історію британського Vodafone.

"Бренд змінивcя, а коріння - російське - залишилося", - наполягає Олександр Паращій.

Андрій Безп'ятов натомість радить подивитися у річні звіти російських компаній. У російського МТС серед активів перерахований Vodafone Україна, а у VEON (колишній Vimpelcom) "Київстар" фігурує через акціонера компанії Altimo, який, водночас, є телекомунікаційним підрозділом російської "Альфа-групп".

Неочевидна енергетика

В ще одній галузі, де присутність російського капіталу виглядає очевидною, все також досить заплутано.

"Якщо говорити про російських бізнесменів чи бізнесменів, які мають російський паспорт, то немала присутність є в енергетичній галузі, зокрема, в електроенергетиці, де так звана "лужніковська група", або VS Energy, основним акціонером якої є російський політик Олександр Бабаков, має інтереси в ряді обленерго, в нерухомості", - каже Олександр Паращій.

Те саме прізвище і ту саму компанію називає у Андрій Безп'ятов.

Нещодавно Антимонопольний комітет зацікавився купівлею холдингом ДТЕК двох обленерго, що входять до групи VS Energy.

ДТЕК входить до фінансово-промислової групи СКМ, яку контролює Рінат Ахметов. Контроль над VS Energy, коли група приватизувала українські обленерго, приписували росіянам.

Бенефіціарами VS Energy ЗМІ називали кілька російських бізнесменів, у тому числі Олександра Бабакова. Він зараз у санкційному списку ЄС та США через дії РФ в Криму.

Тепер на сайті компанії йдеться про те, що корпоративне управління Групи VSE здійснюється українською ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна" та нідерландською VS ENERGY INTERNATIONAL N.V.

Кінцевими бенефіціарами Групи VSE є Валтс Вігантс (Латвія), Віліс Дамбінс (Латвія), Артурс Альтбергс (Латвія), Олег Сізерман (Німеччина), Марина Ярославська (Німеччина).

Сам Олександр Бабаков в одному з інтерв'ю рік тому заперечував, що має власність в Україні.

"Я не володію жодними активами. Це очевидно і факт, при чому років десять уже п'ятнадцять", - сказав він.

Аналітики також називають серед інших можливих активів російського політика і бізнесмена феросплавний бізнес і нерухомість.

Із російського у європейське

Все ще більш заплутано із нафтою та нафтопродуктами.

Більшість російських нафтових компаній провели ребрендинг свого бізнесу в Україні.

Тепер навіть аналітикам важко зрозуміти, чи заправки лише змінили назву, чи власника.

"Формально відбувся ребрендинг. Наприклад, AMIC і Glusco замість "Лукойлу" і "Роснефти". Проте не зовсім очевидно, що вони повністю продали свої мережі", - каже Андрій Безп'ятов.

"Лукойл" ховається під брендом AMIC. А от із ТНК - не зовсім зрозуміла історія. Вони теж провели ребрендинг, але чи продали вони цей бізнес, чи ні - незрозуміло", - розповідає Олександр Паращій.

"Після введення додаткових санкцій я помітив, що залізничні вагони, на яких раніше був логотип російської компанії, зафарбовані, і згори написані якісь прибалтійські назви", - каже Дмитро Яблоновський.

Експерту хотілося б, аби така сама інформація, яка є по кінцевих бенефіціарах банків, була б і по інших галузях, хоча б стратегічних.

"Щоб точно знати, хто стоїть за тою чи іншою компанією, яка постачає, наприклад, дизель, який використовує залізниця чи армія", - каже пан Яблоновський.

Непрямі свідчення

Поки відкритої інформації щодо кінцевих власників підприємств у різних галузях української економіки немає, присутність в них російського капіталу можна оцінювати лише опосередковано.

Росія все ще залишається найбільшим торговельним партнером України серед решти країн.

Хоча обсяги торгівлі з цією країною останніми роками кардинально зменшилися.

Якщо брати до уваги не окремі країни, а об'єднання, то Росія вже кілька років тому поступилася місцем беззаперечного найбільшого торговельного партнера України Європейському Союзу.

Зараз на ЄС припадає близько 43% українського експорту і майже 41% українського імпорту.

Але попри це Україна досі імпортує з Росії на понад 8 млдр доларів - це у понад два рази більше, ніж експортує до цієї країни.

Левова частка імпорту - енергоносії - нафта і нафтопродукти, вугілля, а також продукція хімічної промисловості.

Певне уявлення про те, у яких галузях української економіки працює російський бізнес, можна отримати і з даних про інвестиції.

За даними Державної служби статистики, станом на кінець 2018 року 68,5% інвестицій із Росії були спрямовані у фінансову та страхову діяльність.

Другий найбільший напрямок - оптова і роздрібна торгівля. Туди пішли 12% російських інвестицій.

Ще 8% отримала промисловість.

Загалом, на кінець 2018 року російські інвестиції в Україну перевищили 1 млрд доларів, і порівняно із початком минулого року зросли на понад 200 млн доларів.

Звісно, є ще й така країна-лідер з прямих іноземних інвестицій в Україну, як Кіпр.

Точно сказати, скільки саме із інвестицій, що зайшли в Україну із кіпрських офшорних рахунків, належать російським чи українським бізнесменам, - неможливо.

Не варто також скидати з рахунків фірми, зареєстровані у Нідерландах, Швейцарії чи на Британських Віргінських островах.

Як каже Дмитро Яблоновський, нещодавній скандал довкола операцій з російськими активами в європейських банках показав, що російський бізнес успішно може ховатися у Європі, і вже звідти потрапляти в будь-яку країну і в Україну також.

Анастасія Зануда, ВВС News Україна