Міністерством охорони здоров’я України в липні було погоджено надані від Сумщини пропозиції щодо функціонування спроможної медичної мережі в рамках Сумського госпітального округу, розвитку первинної медико-санітарної та екстреної допомоги.

Медичні заклади, що ввійшли до спроможної мережі

Як і пропонувалося, до надкластерних віднесено 7 обласних закладів високоспеціалізованої медичної допомоги: Сумська обласна клінічна лікарня, обласна дитяча клінічна лікарня, обласний клінічний перинатальний центр, медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького, обласна клінічна спеціалізована лікарня, Сумський обласний клінічний кардіологічний центр, Сумський обласний клінічний онкологічний центр.

Кластерними закладами визначено 6 лікарень: Конотопська центральна районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова, Охтирська центральна районна лікарня, Роменська центральна районна лікарня; Шосткинська центральна районна лікарня, у Сумах - Центральна міська клінічна лікарня і Клінічна лікарня Святого Пантелеймона, але за умови об’єднання із Клінічною лікарнею № 5.

В переліку загальних лікарень 12 установ: Білопільська міська лікарня, Буринська лікарня ім. професора М.П. Новаченка, Великописарівська лікарня, Глухівська міська лікарня, Краснопільська лікарня, Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника, Кролевецька лікарня, Недригайлівська лікарня, Путивльська міська лікарня, Тростянецька міська лікарня, Ямпільська лікарня, Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди в Сумах.

У разі, якщо не вирішиться питання з об’єднанням Клінічної лікарні Святого Пантелеймона із Клінічною лікарнею № 5, ці два заклади доповнять перелік загальних лікарень.

Система екстреної медичної допомоги

В рамках формування спроможної мережі тісно розглядалась система функціонування екстреної медичної допомоги. Як зазначила Олена Бойко, на Сумщині по окремим громадам не виконуються нормативи доїзду швидкої допомоги. Що зумовлено не тільки географічним, а й інфраструктурними проблемами: погане дорожнє покриття, зруйновані під час активних бойових дій мостові переїзди.

Окрім ремонтів доріг, для покращення роботи системи передбачено розбудову пунктів базування екстреної медичної допомоги. Зараз в області 38 пунктів. До кінця року планується відкрити ще 6, в найближчій перспективі ще 30 пунктів базування, які будуть забезпечені необхідною кількістю автомобілів швидкої допомоги відповідного класу, приміщеннями для персоналу та техніки, забезпечені кадрами.

Передбачається, що по завершенню цього стратегічного плану не буде жодної білої плями, де швидка не встигає приїжджати по нормативу.

«Без розбудови системи екстреної медицини дотриматися тих принципів реформи щодо спеціалізації розділення довозу пацієнта в певну лікарню з певними показами, виконати буде неможливо. Це паралельні й невід’ємні один від одного процеси», - наголосила посадовиця.

Реабілітаційні відділення

В рамках медичної реформи визначені нові пріоритети щодо системи надання медичних послуг. Особливої актуальності набувають реабілітаційні послуги - як для військових, які повертаються до цивільного життя, так і для цивільного населення, яке постраждало від російської агресії.

За рішенням МОЗУ, на базі кожного кластерного та надкластерного закладу має бути створено окреме реабілітаційне відділення. Вводяться певні стандарти що має бути в таких відділеннях: яке обладнання, скільки ліжко-місць, які послуги мають надаватися. Але це не обмежує інші лікарні в створенні реабілітаційних відділень, але це встановлює певні стандарти й норми для кластерних і надкластерних лікарень.

Наразі є завдання провести поточні або капітальні ремонти, переобладнати інклюзію для перебування людей з обмеженими можливостями, провести набір фахівців, які будуть працювати в цих відділеннях.

Роботи з створення таких реабілітаційних відділень вже розпочалась. Наразі централізовано, відповідно до запитів лікарень, закуповується обладнання для облаштування відділень у кластерних та надкластерних лікарнях.

Ще одним завданням МОЗУ є створення належних побутових умов в палатному фонді медичних закладів: мають бути ремонти, замінені ліжка, встановлені кондиціонери. Необхідно забезпечити лікарні належними санітарними умовами: санвузлами та душовими кабінками.

«Метою реформування не є закриття закладів. Метою реформування є формування переліку закладів, куди будуть спрямовуватись в першу чергу державна допомога на посилення надання якісних послуг. Вартісне обладнання, облаштування відповідними матеріалами, спрямування додаткових фінансових ресурсів, а також кадрового потенціалу буде здійснюватися відповідно до розділення: надкластерна, кластерна, загальна лікарня. Всі інші заклади охорони здоров’я, які не потрапили в спроможну мережу, будуть продовжувати фінансуватися в рамках договорів НЗСУ наскільки вони будуть здатні виконувати ті вимоги, які в цих договорах є», - вкотре зауважила Олена Бойко.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!