«До початку повномасштабного вторгнення ми вже понад місяць, разом з іншими силами оборони, виконували завдання в районі операції Об’єднаних сил.Однак 24-лютого розділило наше бойове завдання на «до» та «після». І наш рубіж оборони за кілька годин трішки змістився до міста Старобільськ, ми доотримали додаткові набої та отримали повідомлення – в нашу сторону рухається серйозна колона техніки з окупантами».

Однак перші серйозні бої Ростиславу зі своїми побратимами довелося вести в Рубіжному та його околицях. Ворог, за підтримки артилерії, швидко наступав, і українські сили здійснювали маневрену оборону.

«Початок березня, стратегічна дорога на підступах до Рубіжного, перехрестя двох доріг. Слідом за ворожою артою, яка «поливала» нас вдень та вночі, за кілька днів пішла й піхота противника. Ще кілометр до тилу – і ми розпочали активні вуличні бої з окупантом з самому місті. Проти нас були – танки, АГС-и, кулемети. Однак і ми насипали їм активно. Закінчувалися набої – просили їх у сусідів з флангів і продовжували гатити».

Ті бої, розповідає гвардієць, звісно не обійшлися без поранень та контузій для його побратимів. Однак, каже, противник в ті запеклі бої за Рубіжне ніс просто катастрофічні втрати.

«Наші побратими та сусіди взяли одного разу в полон офіцера-окупанта. Такий корисний «язик» розповів дуже багато корисної інформації. Розповів і про власні втрати: в середньому за добу активних міських боїв вони втрачали по 3-4 взводи. Але він говорив так – люди для нас це ніщо, сьогодні ви вбили 150 наших, завтра на їх місце привеземо 250. Для нас це було певним шоком, адже життя кожного нашого військового – найдорожче та найцінніше».

Майже два місяці Ростислав з побратимами стримували противника в Рубіжному та його околицях. Нині гвардієць - на рідній Сумщині зі своїм підрозділом тримає кордон від повторних спроб проникнення окупантів.

«Люди без чіткої стратегії та тактики, без чіткого усвідомлення правил і норм ведення війни просто приречені на поразку. Я це побачив там, на Луганщині. І чітко впевнений – Україна наближає перемогу, українські військові роблять для цього все за межею людських можливостей. А значить наша перемога очевидна».

Відділення інформації і комунікації Східного територіального управління НГУ