Чи буде восени локдаун, які вакцини можна змішувати і як близько підібралась "Дельта" – розповідає санлікар Кузін

На другому році пандемії новини про коронавірус, з одного боку, вже викликають помірну нудоту. З іншого – періодичний інтерес.

Адже як би сильно не хотілось дистанціюватись від щоденних повідомлень про кількість хворих чи низьке охоплення вакцинацією (в Україні воно, до речі, саме таке – менше 5% повністю вакцинованих громадян), ці цифри дихають у спину кожному.

Кожному, хто обирає країну для літньої відпустки з огляду на отриману вакцину чи будує плани на осінь під періодичні натяки МОЗу про черговий карантин. 

То чи він буде? 

Усе залежить від рівня охоплення вакцинацією (див. двома реченнями вище) та кількості виявлених хворих, розповідає "Українській правді" новий головний санлікар Ігор Кузін, який прийшов на цю посаду два місяці тому, після підвищення Віктора Ляшка

До цього Кузін, який сам є лікарем-епідеміологом, трохи більше року очолював Центр громадського здоров’я.

У короткому інтерв’ю УП він розповідає все, що нині треба знати про обстановку з коронавірусом в Україні – наскільки близько підібрався новий штам ковіду, чи можна вколоти Moderna після Coronavac та як працюватимуть привілеї для вакцинованих під час можливого локдауну. 

"В Україні 17 офіційно зареєстрованих випадків "Дельти"

– 23 червня в Україні виявили перших двох хворих, що підхопили "Дельту". Скільки випадків хвороби ми маємо за місяць, станом на 28 липня?

– Зараз ситуація погіршується – 17 офіційно зареєстрованих випадків. Більшість – на рівні Києва, бо тут кращий доступ до лабораторних потужностей і більше іноземців.

Два первинних випадки в нас зареєстровано в Олександрівській лікарні (Києва – УП), п’ять – у Центрі громадського здоров’я. Сім випадків – у Закарпатській області і три – у Львівській. Тобто Київ, Львівщина і Закарпаття – три регіони, де офіційно зареєстрована "Дельта".

– Що відомо про цих 17 хворих – з яких країн вони повернулись, скільки їм років, чи мали вони хронічні захворювання?

– По багатьом зараз іде епідемічне розслідування, але навіть за попередніми даними простежується, що майже кожен з цих 17 виїжджав закордон. Тобто вони або перетинали держкордон в інкубаційний період, або напередодні хвороби мали візити до Росії чи інших держав. 

Також, здається, два випадки пов’язані з тим, що люди повернулись з непідконтрольних уряду територій – Донецької та Луганської області. 

Деякі випадки не пов’язані з перетином державного кордону – тобто це по суті вже вторинні випадки інфікування, що стались під час спілкування або поширились у домашніх осередках.

– Тобто "Дельта" вже не лише завозиться, а й поширюється всередині країни?

– Поступово – так.

– Що за місяць спостережень ви можете сказати про цей новий штам вірусу? Який він, порівняно з китайським і британським, що вже тривалий час поширюються в Україні?

– "Дельту" вже зареєстрували на більшості європейського континенту, тому з досвіду інших держав можемо відмітити, що він доволі швидко поширюється і заміщує звичайний штам "Альфа" (британський штам вірусу – УП), до якого ми всі звикли. 

Чотири країни, з якими ми межуємо, уже зареєстрували в себе "Дельту" – це Росія, Польща, Румунія, Словаччина. Інформацію з Угорщини та Білорусі зараз перевіряє Всесвітня організація здоров’я. 

У середньому "Дельта" заміщує штами, що вже циркулюють на території країни, за 4 тижні. Це доволі швидко.

Що ми бачимо по його характеристиках: він справді є на 50% більш трансмісивним, тобто швидше передається. Він призводить до більшої кількості госпіталізацій – майже у 2,6 разів частіше за "Альфу" і до більшої потреби в невідкладній допомозі – приблизно в 1,6 разів.

Також ми бачимо, що вакцина діє на штам "Дельта" не так ефективно. Є дослідження, які показують, що цей штам може знижувати сумарну ефективність вакцини – як однієї дози, так і двох.

– "Дельта" може знижувати ефективність будь-якої вакцини?

– Поки що це поодинокі повідомлення. Науково доведено, що є зниження ефективності вакцини Pfizer з 93% до 88% і AstraZeneca – з 66% до 60%. Ідеться про ефективність проти госпіталізацій. Звичайно, що показники по симптоматичному перебігу коронавірусу будуть трішки вище. 

Однак зниження ефективності вакцини справді відбувається – у середньому на 10%, і на цьому наголошує ВООЗ.

Що ми ще бачимо за повідомленнями інших країн, зокрема Великої Британії – реєструється доволі багато спалахів у закладах освіти та в туристичній індустрії, тобто серед мандрівників. Певна частина спалахів була зареєстрована в робочих колективах з великим прошарком невакцинованих людей. 

– Ще в кінці червня в Україні не було технічної можливості виявляти "Дельту", і МОЗ надсилав відібрані зразки аж до Лондона. Відколи Україна сама виявляє цей штам? І як це відбувається?

– Минулого тижня, у вівторок (20 липня – УП) Центр громадського здоров’я отримав ПЛР-системи, які дозволяють діагностувати "Дельту". Цей ПЛР-тест роблять у середньому 6 годин.

Його особливість в тому, що тест роблять уже після встановленого діагнозу "коронавірусна хвороба". Тобто спочатку роблять звичайний ПЛР, а потім ще один, уже на визначення мутації "Дельта". Ізольовано його поки що не можна використовувати.

Зараз у нас близько 2 тисяч таких тест-систем. Очікуємо, що найближчим часом ми зможемо передати їх на рівень областей, щоб пришвидшити видачу результатів.

– Поки що ці тести роблять лише в Києві?

– Так. У нас є три алгоритми виявлення "Дельти", тобто епідеміологічного дослідження.

Перший. На рівні кожної області ми виокремили кластери – зони або території з аномальним підвищеним рівнем захворюваності, з яких певний відсоток зразків щотижня передається в Київ, щоб їх проаналізувати на наявність "Дельти".

Другий. Ми перевіряємо певний відсоток зразків тих людей, які дуже важко переносять хворобу – щоб знати, які штами призводять до більшого відсотка госпіталізацій або важкого перебігу.

Третій. Ми перевіряємо певний відсоток зразків тих людей, які повернулись з-за кордону – щоб бачити штами, які ввозять на територію України. 

Тобто щотижня з кожної області зразки везуть у Київ і силами ЦГЗ, інколи із залученням лабораторій, що знаходяться в Європі – ми їх перевіряємо. Так ми отримуємо повну картинку. 

– Тест-системи на виявлення "Дельти" Україна закупила чи отримала в межах гуманітарної допомоги? 

– Це благодійна допомога від ВООЗ, але в планах МОЗ закупити тест-системи на визначення "Дельти" перед початком сезону. Щоб ми швидше реагували на локальні спалахи.

"Змішування тієї чи іншої вакцини – це не вибір пацієнта" 

– З початку червня в Україні постійно збільшується кількість щоденних щеплень: є вакцина, розгорнуто десятки вакцинальних центрів, працює по сотні пунктів щеплень у кожній області. Але навіть попри це система суттєво відстає від планів міністра повністю вакцинувати 5 мільйонів українців за літо – адже за всю вакцинальну кампанію, а це п’ять місяців, у нас не вакциновано навіть 2 мільйони. Як ви збираєтесь виконати цей план?

– Почну з того, що зараз кожна людина має вакцинуватись, щоб мати захист перед осіннім піком захворюваності. Це дуже важливо. За останні кілька місяців ми справді дуже наростили наші потужності: якщо за травень було зроблено 409 тисяч щеплень, то у червні – 1,5 мільйона, за липень, а він ще не закінчився – понад 2 мільйона. 

Зараз інфраструктура і система наздоганяє те, що було втрачено (за перші місяці кампанії – УП), і ми все ж розраховуємо на те, що попри незначне відставання, нам вдасться до кінця літа вакцинувати 5 мільйонів людей. Принаймні зараз усе для цього робиться. 

 
 
СКРІН З ДАШБОРДА УП

– Тобто ви вважаєте, що за серпень реально повністю провакцинувати ще 3 мільйони українців? 

– Справа в тому, що якщо раніше ми працювали на 10-15 центрах масової вакцинації, зараз їх біля 200. Пункти щеплень, яких раніше було декілька сотень, а зараз їх майже 2 тисячі. Ще минулого тижня за день робили 70-80 тисяч щеплень, зараз – 100-120.

Ми знаємо, що система, інфраструктура готова і може провести таку кількість щеплень. І ми розраховуємо зробити ті 10 мільйонів (щеплень – УП) до кінця літа. 

 
Черга до Міжнародного виставкового центру в Києві, де розгорнули перший в Україні масовий центр вакцинації. 30 травня, перші "вакцинальні вихідні"
 

– Нещодавно ви заявили, що Національна технічна група експертів з питань імунізації рекомендувала змішувати вакцини проти ковіду – тепер МОЗ готуватиме під це рішення документи та інструкції. Скільки на це піде часу? Чи зможуть українці отримати змішане щеплення вже в серпні?

– Хочу зауважити, що основна рекомендація полягала в тому, що по суті дозволяється змішування вакцин, але за дотримання алгоритму. Змішування тієї чи іншої вакцини – це не вибір пацієнта, це виключно рішення лікаря, який направляє на вакцинацію. Він може ухвалити таке лише в кількох випадках.

Або це важка, несприятлива подія після першого щеплення, або гуманітарні проблеми. Наприклад, якщо людина за кордоном отримала перше щеплення Moderna і, повернувшись до України, не має можливості щепитися нею вдруге.

До того ж, комбінувати можна або мРНК-вакцини – тобто перше щеплення Moderna, друге – Pfizer або навпаки. Або перша доза AstraZeneca, а друга – вже мРНК-вакциною, тобто Moderna або Pfizer. Змішування інших типів вакцин зараз не передбачено.  

– Тобто після Coronavac вколоти Moderna або Pfizer не можна?

– Так, правильно. Лікуючий лікар має прийняти обгрунтоване рішення про можливість змішування вакцин і відправити людину в пункт щеплення або центр вакцинації, де ця вакцина є в наявності. Зараз ми на фіналі цих рекомендацій. 

– Тобто цілком реально, що вже в серпні українці зможуть отримувати змішане щеплення? 

– За відповідним направленням лікуючого лікаря – так.

 
Якщо впродовж лютого-травня в Україні щеплювали переважно AstraZeneca, то нині превалює Coronavac і Pfizer
СКРІНШОТ З ДАШБОРДУ РНБО

"МОЗ не розглядає скасування масок для вакцинованих"

– Коли Україна може піти знову на жорсткий карантин – вересень, жовтень, листопад, грудень? 

– Усе буде залежати від того, яким темпами люди будуть приходити на вакцинацію. Насправді багато країн показують, що за достатнього рівня охоплення вакцинацією їм вдалось або зовсім скасувати карантинні обмеження, або значно скоротити летальність і навіть захворюваність.

Зараз ми використовуємо адаптивний карантин, що працює за фіксованими показниками. У нас є загальна умова: якщо у двох або більше регіонах протягом певного часу перевищено 2 або більше показників, то Україна буде переходити на наступний епідрівень – тобто жовтий, помаранчевий або навіть червоний. 

Тому все залежить від того, як швидко буде завершено вакцинацію груп ризику та загального населення, і яка кількість випадків (захворювань на ковід – УП) буде реєструватися.

Поки що ми можемо сказати, що в Україні немає ознак спалаху захворюваності ковідом. Ситуація спокійна, однак цей спокій ми маємо використати для вакцинації.

– Тобто восени карантин будуть посилювати не на рівні всієї країни, а на рівні конкретної області?

– Зараз є показники як для кожної області, так і для загальнонаціонального рівня. Тому ми будемо використовувати такий же механізм карантину, який працював у січні, у березні й навіть у минулому році. Ця модель, здається, усталена з листопада 2020-го року, вона доволі гнучка та чутлива. 

Ми бачимо найменші відхилення від показників і завчасно отримуємо інформацію про загрозливі тенденції на рівні областей. За підсумками кількох минулих днів ми бачимо, що більшість регіонів перебуває на рівні плато. Загрозливу тенденцію зараз показує Київ, Харківська та Луганська області – там ми маємо посилити систему виявлення та ізоляції контактних осіб і переконатись, що на рівні ОТГ застосовують адекватні протиепідемічні заходи. 

– Ви нещодавно заявили, що вакциновані українці під час локдауну можуть отримати певні привілеї – наприклад, можливість відвідувати ресторани та, власне, працювати в них. Хто щодня перевірятиме наявність ковідних сертифікатів у сотень відвідувачів "Пузатої хати" чи ТРЦ "Гулівер"?

– Головний бенефіт вакцинованих людей у тому, що вони захищені. З іншого боку ми розуміємо й бачимо на прикладі інших країн, що вакциновані отримують додаткові переваги або спрощений доступ до певних послуг, сервісів чи, наприклад, відвідування публічних заходів. 

Основна ідея, яка використовувалась в інших державах, і яку, найімовірніше, буде використовувати Україна – це максимальне використання внутрішнього цифрового сертифікату. Він має стати умовною перепусткою. 

Зараз внутрішні сертифікати лише тестуються, поки що немає інформації, як це буде працювати на тому чи іншому рівні епідембезпеки. Ми будемо це обдумувати вже після завершення тестування. 

Це буде QR-код, який показуватиме, що людина вакцинована або перехворіла, або має негативний ПЛР чи антиген-тест.

– Якщо цей QR-код перевірятимуть охоронці тих же закладів, це може перетворитись на таку ж формальність, як сьогодні вимірювання температури на вході в торговельні центри. 

– Скільки я відвідую публічні заходи, ніколи не стикався з випадками, коли температуру вимірюють лише формально. 

Але справді, коли ми будемо продумувати такі заходи, обов’язково треба буде зберегти баланс між правами людини… Ми також розуміємо, що певна частина українців не може отримати вакцину через медичні протипокази.

Тут треба переймати кращі практики, щоб ідея не спрацювала навпаки – тобто щоб не утворився спротив до вакцинації або недовіра до держави, яка впроваджує такі жорсткі заходи. 

– Останнє запитання: у травні американський Центр контролю та профілактики захворювань рекомендував вакцинованим громадянам ходити без масок – а 27 липня заявив, що через "Дельту" американці мають повернутись до масок, особливо у тих регіонах, де ковід швидко поширюється. Що про це думає МОЗ? Чи розглядаєте ви варіант скасувати носіння масок для вакцинованих?

– Ні, ми поки такого не розглядаємо. Хочу повернутись до того рішення Центру контролю та профілактики хвороб – попри те, що вони справді спочатку давали таку рекомендацію, потім вони внесли корективи та обмеження щодо носіння масок. І зараз вони повертаються до базових вимог, бо справді маски є обов’язковими за недостатнього рівня охоплення щеплень. 

Ми можемо розглядати (скасування масок – УП) лише тоді, коли більша частина населення є провакцинованою і коли є гарантія, що жодна людина, яка знімає маску в публічному місці або місці скупчення людей, не має ризику передати інфекцію. 

– Тобто осінь і зиму українці проведуть у масках?

– Так. Я впевнений, що всі вже звикли і мають лайфхаки, як їх треба носити.

І тут є ще один плюс – восени нас не оминуть гострі респіраторні вірусні інфекції, ми також будемо стикатися з вірусом грипу. Тому маска буде захищати не лише від ковіду.

Ольга Кириленко, УП

view counter

По тематике

Тестування на COVID-19: різновиди
16.11.2021 13:14

Тестування на COVID-19: різновиди

Вчасне виявлення випадків захворювання на COVID-19 – важлива складова боротьби із коронавірусною хворобою....

Уряд змінив умови отримання COVID-сертифіката про одужання
05.11.2021 09:09

Уряд змінив умови отримання COVID-сертифіката про одужання

Знаступного тижня невакциновані українці, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, зможуть отримати цифровий COVID-сертифікат про одужання, який дозволятиме упродовж 90-ти діб...

Головний інфекціоніст Сумщини про ризики інфікування та профілактику захворювання на COVID-19 (відео)
05.10.2021 14:12

Головний інфекціоніст Сумщини про ризики інфікування та профілактику захворювання на COVID-19 (відео)

Головний інфекціоніст Сумської області Ірина ТРОЦЬКА в інтерв’ю Інформаційному порталу Сумської міської ради розповіла про важкий перебіг COVID-19, викликаного штамом...

ОРВИ может конкурировать с COVID-19
23.09.2021 17:36

ОРВИ может конкурировать с COVID-19

Прогнозы врача относительно сезона респираторных инфекций и новой волны коронавируса...

Ірина Троцька: помилка багатьох з нас в тому, що ми вважаємо, ніби вірус пішов остаточно
13.09.2021 15:54

Ірина Троцька: помилка багатьох з нас в тому, що ми вважаємо, ніби вірус пішов остаточно

Мій власний, аж ніяк не маленький, досвід роботи у практичній інфектології, в тому числі півтора роки у лікарні «першої хвилі»,...

view counter
view counter
view counter
view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
10
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
Как выглядит усадьба Харитоненко в Сумах изнутри?
13
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
В Сумах издали календарь к 30-летию независимости Украины
24
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
«Сумчанка» выпустила фотокалендарь
8
Над Соборной вешают сотни зонтиков
Над Соборной вешают сотни зонтиков
Над Соборной вешают сотни зонтиков
Над Соборной вешают сотни зонтиков
Над Соборной вешают сотни зонтиков
Над Соборной вешают сотни зонтиков
30
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»
Национальная сборная Украины по хоккею на траве сыграла с клубом «Sharjah Tigers»

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.