18 апреля в легкоатлетическом манеже в рамках торжественного награждения призеров областных и республиканских олимпиад Наталью Бардак поздравили областные чиновники.

Тот факт, что лучше всех в стране украинский язык знает, как оказалось, девушка из русскоговорящего региона, коим всегда была Сумщина, многих удивил.
Как школьница достигла такого успеха.

Как оказалось, НАташа сильна не только в украинском. Она отличница и одна из двух претендеток в гимназии на золотую медаль, вторая - ее сестра-двойняшка Валя Бардак.
Девочки рассказали "Данкору", как выучили украинский язык, конечно, на украинском.

— Зараз нам по 16 років, і весь цей час ми разом — в інтернаті живемо в одній кімнаті, сидимо за однією партою. І хоча Наташа старша від мене на годину і двадцять хвилин, у наших стосунках немає такого, що хтось старший, а хтось молодший.

— У вашіх батьків четверо дітей, ваші брат і сестра - студенти сумскьких вузів.
Мабуть в родині є якийсь секрет,як виховувати дітей і усім давати гарну освіту?

— Взагалі-то, ніяких секретів. З дитинства ми ніколи не думали, що будемо так навчаться, не було в нас особливої підготовки, як до школи йшли. Ну так, уміли читати, писати. З нашим братом і сестрою батьки більше займалися, але вони не так старалися. А з нами дуже не сиділи — ми більше самі читали. І зараз найчастіше самі займаємось, для себе щось вивчаємо, — поділилася Валя.

— А хто ваші батьки за професією?

— Мама шеф-поваром працює, батько за фахом шофер, але зараз не працює. Незважаючи на те що в них такі професії, вони дуже розумні. Тато, коли навчався в школі, також брав участь в олімпіадах обласного рівня. Він дуже розумівся на фізиці і математиці, — говорить Наталка.

— А звідки така любов до української мови? У вас в селі всі розмовляють українською?

— Ні, в селі в нас найчастіше розмовляють суржиком. Нас просто мама спрямовувала на те, що українська — це наша, рідна. Вдома в нас правило: розмовляємо тільки українською. З самого початку нас привчали до української мови. Наша бабуся дуже гарно співала українські пісні, розповідала казки українською. Мама дуже любить українську історію: ще коли ми були дуже маленькі, вона розповідала нам про перших київських князів, про козацтво. Іноді маму запитують, чи не з Західної України вона приїхала, бо для людей це дуже дивно.

— А як ваші однокласники вставляться до вашого принципу — розмовляти тільки українською?

— З друзями, в класі ми теж спілкуємося українською. У нас в класі часто бувають дискусії з приводу мовного питання, бо не всі розуміють важливість спілкування українського. Дехто розмовляє російською, дехто суржиком. Це питання дуже болюче, особливо коли говорять про двомовність. Ми лише за українську, — розповіла Наталя.

— Як проходила олімпіада?

— Олімпіада проходила в Тернополі. Всього було 42 учасника, з більшості областей по два представника, але нашу область представляла я одна. Дуже висока конкуренція, приїхали тільки обласні переможці — ті, хто зайняв перше і друге місце у себе в регіоні.
Рівненська і Львівська області — найсильніші. А взагалі-то, як не дивно, немає різниці, з якого ти регіону, бо всі, хто приїхав на олімпіаду, володіли українською мовою.
Наприклад, серед девятих класів перше місце посіла дівчинка з Одеси.

— Які у вас плани на майбутнє?

— Вчитися ми бажаємо тільки в Сумах, треба бути патріотом, — говорить Наташа. — Я хочу стати журналістом, тому що дуже люблю писати твори в публіцистичному стилі, щоб донести інформацію до читачів. Мені б хотілося більше спілкуватися з людьми.

— А я ще вагаюся між українською і природознавством, чомусь більше мені хочеться бути екологом, — сказала Валя.