Усі ми знаємо про активність Кремнієвої Долини в контексті розвитку інноваційного бізнесу. Та в Європі також спостерігається стартап-лихоманка: за даними Tech.eu у 2017 році стартапи отримали на 53% венчурного капіталу більше, ніж у попередньому  - $31 млрд. 

Багато міст в світі прагнуть створити сприятливе середовище для розвитку стартапів  – екосистеми стартапів. Але якщо в Амереці ця робота почалась у минулому віці, то в Європі активізація стартап–руху проходить саме в дійсний час. Тому для українських міст європейський досвід є ближче.

Термін “екосистема” підкреслює важливість вирощування і живлення, які необхідні для будь-якого середовища.

Екосистема стартапів – поєднання стартапів і низки організацій, що взаємодіють задля створення умов для розвитку інноваційних компаній, та можливості їхнього розвитку. 

Організації в екосистемі стартапів можуть бути поділені на значну кількість категорій: університети, організації, що надають підтримку (інкубатори, акселератори і коворкінги), інвестори, великі корпорації, постачальники послуг (юридичних, фінансових) і дослідницькі організації.

Місцеві влади багатьох європейських міст відіграють важливу роль у стимулюванні економічного розвитку, а якщо точніше – у стимулюванні сфери стартапів і технологічних бізнесів.

Кожне місто має підприємців, що побудували справу, до якої залучено понад 50 працівників. Кожне місто має інвесторів, девелоперів і великі корпоративні організації. Кожне місто може стати містом стартапів. Усе, що потрібно, - це підприємництво і воля працювати спільно.

Найшвидше зростаючий європейський стартап Catawiki, що 2015 року продемонстрував вражаюче збільшення виручки в 45 тисяч відсотків, прийшов зовсім не з Амстердама, Лондона чи Стокгольма. Він прийшов із Арсена – маленького містечка на сході Нідерландів.

Через краудфандінг (громадське фінансування) європейські підприємці із хорошою ідеєю можуть швидко зібрати кошти на прототип або пілотний проект. Навіть якщо місто має відносно мало інвесторів, підприємливі стартапи все одно матимуть легкий доступ до передпосівного капіталу.

Найважливіше в екосистемі – це ступінь зв’язку між різними організаціями, залученими до неї. Значна частина зусиль місцевих органів влади, що є частиною екосистеми, сфокусована на створенні саме таких альянсів.

Міська програма дій ґрунтується на філософії інклюзивності, що зацікавлена в кожному члені системи, а не лише в підприємцях. Постійні активності залучають всю спільноту, щоб допомогти стартапам розвиватися. 

Міська програма стартапів – це не просто якась програма на кшталт довгої вертикалі “згори-вниз”, натомість це програма кожного гравця, що формується кожним із них. Кожен гравець отримує користь і кожен має роль гвинтика в цій екосистемі.

Коли місцева влада разом із зацікавленими сторонами починає працювати як єдина система, стає набагато легше презентувати Місто Стартапів на міжнародному рівні і залучити цікаві компанії, щоб посилити екосистему міста.

Ті, хто вкладає капітал, шукають стартап для інвестування і хочуть, щоб він був “у десять разів кращий, ніж існуюче рішення або інші стартапи, що вже є на ринку”. Якщо місто хоче досягти успіху в тому, щоб бути найпривабливішим стартап-хабом в  країні, йому також потрібно зробити усе, щоб бути в десять разів кращє, ніж інші міста.

Для швидкого розвитку стартапам необхідне середовище, що дихає підприємництвом та надає легкий доступ до талантів, має достатньо капіталу для зростання, пускових клієнтів, видатних менторів (наставників).

Ці основні вимоги стартапів є фундаментальними аспектами програми Стартап Місто.

1. Талант. Мета полягає в тому, щоб зробити доступним безліч технологічних і підприємницьких талантів; мати компетентних випускників із сильними стартап-компетенціями. Сьогодні часто стається так, що навики випускників, які шукають роботу, не відповідають  бажаному для стартапів профілю. Стартапи хочуть найняти когось, хто, наприклад, може програмувати, має навики маркетингу в інтернеті та знає методи й інструменти lean startup. Академічні інституції не продукують достатньо молодих талантів із таким профілем.

2. Клієнти (користувачі). Доступ до клієнтів  сам собою означає потенціал для швидкого розвитку. Кількість клієнтів і перевірені експерименти також надають швидкий доступ до капіталу для зростання. Транснаціональні компанії та стартапи співпрацюють у середовищі, де інновації процвітають, а менші та більші підприємства надихають одне одного. Потенціал інновацій для команд підприємців поліпшиться через прямий доступ до стартап–екосистеми  міста.

Транснаціональні компанії можуть відігравати життєво важливу роль у цьому процесі – вони можуть оцінювати продукт стартапа або ставати його “пусковим клієнтом”. Завдання полягає в тому, щоб надати стартапам легкий доступ до потенційних пускових клієнтів/корпоративних партнерів.

3. Наповнення. Команди стартапів перебувають у постійному пошуку активностей і подій, які надають їм (міжнародний) доступ до нових інсайтів, мереж, інвесторів і менторів. Живильна стартап–екосистема може пропонувати високоякісні події, найкращих спікерів і легкий доступ як до експертів, так і до потенційних партнерів. Місто може стати домівкою для безлічі коворкінгових просторів, інкубаторів, акселераторів, програм, подій, семінарів і зустрічей, пов’язаних із технологіями та підприємництвом. Для всіх це створює виграшні позиції щодо можливості долучитися до високоякісних міжнародних програм, сфокусуватися на темах, що стимулюють підприємництво і поліпшують експертизу (навички) підприємців. Ціль – зробити так, щоб в місті був один із найповніших в  країні календар подій для стартапів.

4. Капітал. Венчурні капіталісти віддають перевагу бізнесам, розвиток яких вони можуть спрямовувати, таким чином заохочуючи їх працювати у близькому для них регіоні. Якщо капітал розвитку походить із інших міст чи країн, стартапи починають переїжджати у ці місця. Мета полягає в тому, щоб забезпечити наявність достатнього капіталу розвитку для перспективних стартапів.

Для підприємців залучення фінансування, природно, є позитивним, проте у випадку їхнього “виходу” міста частково втрачають на створеній вартості.

5. Середовище. Стартапів притягують місця зі спільною універсальною амбіцією і способом мислення. Не обов’язково, щоб існували правила, висічені на камені, проте всі говорять тією самою мовою стартапів, повністю діляться своєю мережею або експертизою, працюють безперервно і мають амбіції міжнародного зростання.

Всі ми схильні уникати ризику. В екосистемі стартапів людям необхідно мати бажання ризикувати не лише для того, щоб пишатися успіхами, а також  і провалами. Треба щоб прийнятною стала концепція “падай швидко і падай часто”.   

В Європі місцеві влади перш за все підтримують фірми з високим потенціалом зростання, що можуть допомогти місту швидко отримати значні здобутки. У цьому полягає можливість для місцевих історій успіху, які натомість стають рольовими моделями для інших стартапів. Одного великого успіху достатньо, щоб запалити уяву амбітних підприємців ідеєю піти за місцевим героєм. Органи влади мають сміливо підходити до просування цих історій успіху: відзначати місцеві підприємства публічно у промовах і під час церемоній нагородження, у світлі прожекторів, на яке вони заслуговують.

Сьогодні європейські міста та їх лідери отримали нову роль, роль архітекторів економічної вітальності й економічного зростання міст.

Часто вітальність міст – це сума енергії підприємців, які насичують ці міста життям. Ідея екосистеми стартапів набуває обертів, приваблючи увагу все більшої кількості людей. Природно, що навіть за незначної допомоги у стартапа збільшується шанс розвиватися швидше.

Цілком зрозуміло, що міська влада та всі зацікавлені сторони мають поєднати зусилля, щоб створити місцеву екосистему та допомогти їй розвиватися. Головне – просто почати.

Борис Афанасьєв, радник міського голови на громадських засадах