Євген Михайлович народився й виріс у селі Руднєве. Працьовитий, щирий і відповідальний, він усе життя сумлінно працював, був люблячим чоловіком і батьком.

У жовтні 2022 року став на захист Батьківщини, а згодом продовжив службу в лавах Державної прикордонної служби України. Як і тисячі прикордонників, він був серед тих, хто першим зустрічав ворога й до кінця залишався вірним своєму обов’язку.

Під час церемонії прощання заступник міського голови Лариса Приз зазначила: «Прикордонники - перші з честю. Саме такими словами можна охарактеризувати життєвий і бойовий шлях Євгена Кастиріна. Ми проводжаємо в останню путь мужнього воїна, який віддав життя за Україну, а пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях».

21 червня 2026 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Бунячине Євген Кастирін загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.

Начальник 10 прикордонної застави Анатолій Русановський, згадуючи останню розмову із Захисником, розповів, що на запитання про службу Євген відповів коротко й по-військовому: «Хто, як не ми?». Саме ці слова найкраще характеризують його відданість обов’язку, побратимам і Україні.

Путивльська громада висловлює щирі співчуття дружині, сину, рідним, близьким, односельцям і побратимам загиблого Героя, повідомили в мерії Путивля.

Схиляємо голови в скорботі.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!