Живий коридор пам’яті, державні прапори, квіти та мовчазний біль людей стали свідченням глибокої вдячності Герою. Кожен доземний уклін, кожна запалена свічка, кожна сльоза сьогодні говорили більше за слова — громада прощалася зі своїм кращим сином і дякувала йому за подвиг, дякувала за захист. Дякувала за життя.

Святушенко Андрій Вадимович народився 8 лютого 1993 року в Тростянці. Повну середню освіту здобув у міській школі № 1. У Сумському професійному ліцеї опанував професію кухара-кондитера. Працював помічником кухара на шоколадній фабриці ПрАТ «Монделіс Україна», згодом – кондитером на фабриці «Лісова казка» (м. Харків).

У 2018 році Андрій Вадимович був призваний на строкову військову службу. Відслуживши встановлений законом термін, він продовжив службу в лавах ЗСУ за контрактом. У 2025 році Андрій Вадимович закінчив Житомирський військовий інститут та отримав диплом за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації». У тому ж році він свідомо став на захист України від російської збройної агресії.

Український воїн Андрій Святушенко з честю та гідністю виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Побратими його поважали його за надійність, підтримку, готовність бути поруч у найтяжчі хвилини.

З початку літа 2025 року наш Герой разом зі своїми побратимами захищав нашу рідну Сумщину. У липні того ж року родина отримала тяжку звістку, що Святушенко Андрій Вадимович зник безвісти поблизу населеного пункту Кіндратівка Хотинської громади.

Понад 10 місяців родина жила надією, вірила в повернення солдата до рідного дому. Дуже прикро й боляче, що ці сподівання не справдилися. Надійшло офіційне підтвердження, що 25 липня 2025 року головний сержант Святушенко Андрій Вадимович загинув. Йому назавжди залишиться 32…

«Я захищаю свою рідну землю, рідну мову. Так говорив мій син.», - згадує мама Андрія, Олена Михайлівна й говорить, що він був найкращим сином – турботливим, уважним, люблячим. Андрій Святушенко був товариським, доброзичливим, щирим. Таким його завжди пам’ятатимуть друзі, однокласники, сусіди, бойові побратими.

Поховали Героя з усіма військовими почестями у Тростянці, на цвинтарі по вул. Пам’яті, на Алеї Героїв. На траурному мітингу від імені усіх тростянчан та від себе особисто заступник міського голови Володимир Злепко висловив щирі, глибокі співчуття матері загиблого Героя, Олені Михайлівні, його сестрі, брату, бабусі та усім, хто його знав, любив та поважав.

З прощальною промовою виступив офіцер Охтирського першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки Владислав Заброда, віддали останню шану Андрію Святушенку його бойові побратими.

На честь Героя пролунали три військові залпи. Тростянчани схилили голови перед світлою пам’яттю загиблого українського воїна, повідомили в мерії Тростянця.

Вічна пам’ять. Вічний біль. Вічна пошана. Вічна слава Герою.