15 червня в останню путь провели військовослужбовця та захисника України Олександра Васильовича Максименка (03.01.1993–04.06.2026), який  загинув під час виконання бойового завдання захищаючи рідну землю та мирне майбутнє наступних поколінь.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях, молитвах та душах...

Олександр народився 3 січня 1993 року в селі Шевченкове Глухівського району. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він здобув шкільну освіту. Після закінчення школи навчався у професійно-педагогічному коледжі Глухівського національного педагогічного університету за спеціальністю «механік».

У 2016 році створив сім’ю. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, уважним сином і надійною опорою для своїх рідних.

У 2024 році Олександр став на захист України. Вірно та мужньо виконував свій військовий обов’язок, боронячи рідну землю від російських окупантів.

4 червня 2026 року під час виконання бойового завдання він отримав важкі поранення внаслідок атаки ворожого безпілотника. Попри смертельну небезпеку, Олександр встиг попередити побратимів про загрозу, чим врятував їм життя. На жаль, врятувати самого захисника не вдалося.

Побратими знали його за позивним «Кум». У пам'яті рідних, друзів і всіх, хто його знав, він назавжди залишиться доброю, щирою та відповідальною людиною.

У скорботі  маленька донечка, дружина, батьки, повідомили в Березівській сільраді.

Світла пам’ять Герою. Вічна шана і вдячність за подвиг та захист України. 

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!