Життя 45-річного воїна обірвалося 17 квітня під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого авіаційного удару.

Віддати останню шану Герою та підтримати родину прийшли представники влади, побратими, друзі та сотні небайдужих жителів. У цей важкий день навіть природа ніби розділила людський біль: посеред квітня, коли місто мало б дихати весною, раптово почався рясний снігопад. 

Крізь густу білу завісу та пелену сліз люди, тримаючи в руках скорботні квіти, ставали на коліна, створюючи живий коридор пам’яті.

Здавалося, саме небо плакало холодним снігом, проводжаючи захисника в його останню земну дорогу. Місто завмерло у мовчазній молитві, віддаючи шану тому, хто стояв на сторожі нашого спокою.

Роман був людиною честі та великої душі. У мирний час він будував і творив, а за покликом серця став на захист державного рубежу. Його пам’ятатимуть як справедливого, щирого та безвідмовного чоловіка, який понад усе любив свою родину і мріяв про щасливе майбутнє для 18-річного сина.

Під час чину поховання присутні схилили голови у хвилині мовчання. Жодні слова не вгамують розпач згорьованої родини - мами, брата, дружини та сина. Сьогодні вся громада розділяє цей непосильний тягар втрати.

Глухівська міська рада, виконавчий комітет та всі жителі висловлюють найщиріші співчуття рідним полеглого воїна.

Світла пам’ять про Романа Валерійовича назавжди залишиться в літописі країни і рідної громади, повідомили в мерії Глухові.

Вічна слава і пам’ять Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!