

Народжений у мальовничій Свесі, Артем змалку був життєрадісним, добрим, щирим. Він любив життя, спорт, щиро посміхався світу і вмів надихати інших.
У 2010 році завершив навчання у місцевій школі. Потім — ліцей, професія водія-тракториста, праця в будівництві, охороні...
У 2018 році став на варті держави як строковик. А у 2023-му — повернувся до війська, коли Батьківщина знову покликала. Служив на Луганському напрямку.
Артем і вся його родина — вимушені переселенці. Через війну вони залишили рідну Свесу й знайшли прихисток у селі Попівка.
1 липня 2024 року в районі селища Білогорівка Луганської області, під час виконання бойового завдання, Артем отримав поранення, несумісні з життям. Він тримав стрій до останнього подиху…
У Героя залишилися згорьовані батьки, дружина, маленька донечка, брат.
Україна втратила ще одного свого захисника.
Але ім’я Артема назавжди залишиться у серці народу — як символ мужності, гідності й нескореності.
Про церемонію прощання буде повідомлено додатково, розповіли в сільраді.
Світла пам’ять і вічна слава Герою.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Троє людей отримали поранення через удар ворожого безпілотника по машині в Білопіллі....
У Глухові ворожий безпілотник пошкодив легковик на вулиці Шевченка, минулося без поранених....
Вічна пам'ять Герою Миколі Антоненку....
Тростянецька громада провела сьогодні в останню путь ще одного молодого Героя, вірного сина України Святушенка Андрія Вадимовича – головного сержанта...
Сьогодні, 16 червня, ворог наніс удар по м. Білопілля. Внаслідок влучання сталося загоряння легкового автомобіля....

