Віддати шану і посмертно подякувати за захист України прийшли рідні, знайомі та побратими Миколи. Сергій та Лілія Сумцови працювали разом із загиблим. За їхніми словами, до війни Микола був оператором на приватному підприємстві, пише Суспільне.

“Постійно він в жартах, добрий, що не попросиш – ніколи не відмовить. Поважали його в колективі, керівник поважав як гарного працівника, ніколи не підведе. Добра людина була”, - розповіла колега Лілія Сумцова.

“З перших днів пішов він, Суми захищав, потім навчання, і потім його відправили туди. Дуже був гарний, веселий хлопець. 36 років, одружений, дитинка Злата, дружина Юля. 26 липня ми його вітали, він десь кудись там їхав, а потім 1 серпня його не стало”, - згадав сусід Олександр Кривець.

Військовий побратим Валерій познайомився з Миколою Дудченком на початку повномасштабного вторгнення Росії, 27 лютого 2022 року. Обидва пішли захищати країну добровольцями.

“Із поля бою всіх поранених майже він вивозив, ну а далі як сталося, так сталося. Земля йому пухом. Наші всі побратими ним дуже пишаються”, - розповів Валерій.

“Перебував на посаді заступника командира бойової машини, навідника-оператора механізовано батальйону Сухопутних військ України. Вірний військовій присязі загинув 1 серпня в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області”, - зазначив офіцер Сумського центру комплектування Руслан Флорчук.

Миколу Дудченка поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища.