Не виключення – і збірна України, хоча заміна Юрая Санітри була вимушеною, через відсутність капітана Дмитра Підручного. Зрештою, наставник української збірної вчинив логічно, надавши можливість стартувати найкращому зі спортсменів команди в індивідуальній гонці нашому Денису Насико, для якого це був дебют в естафетних гонках на рівні Кубка світу. Водночас після паузи свій перший старт в новому році провели Артем Прима та уродженець Сум Антон Дудченко, пише biathlon.com.ua.

Саме найдосвідченіший з наших біатлоністів обійняв звичну першу позицію в старті, долаючи штовханину дебюту гонки. В цілому етап Артема можна назвати непоганим, особливо зважаючи на брак змагальної практики. На вогневих рубежах Прима використав лише два запасних патрони, та й на дистанції тримався цілком пристойно. Проте суперники також не стояли на місці, і свій відрізок українець завершив 12-м.

На цьому етапі не минулось і без серйозної несподіванки. Збірна Норвегії, безумовний фаворит гонки, мала оптимальний склад, і стартером – віце-лідер сезону Стурла Легрейд. Однак, чисто відпрацювавши лежку, норвежець неприємно здивував колом штрафу у стійці і передав естафету лише десятим! Втім, відставання від одноосібного лідера, француза Еріка Перро, складало цілком робочі 40 секунд.

Другий етап – і найбільш хвилюючий відрізок для українських вболівальників. Денис Насико перше коло пройшов у непоганому темпі, і відстрілявся дуже вдало – досить швидко навіть з одним запасним патроном. Але найголовніше – те, що після жвавого другого кола Денис так само впевнено, з одним промахом пройшов і стійку, яка раніше часто ставала для нашого спортсмена каменем спотикання! І навіть кілька втрачених на останньому колі секунд жодним чином не заважають оцінити дебют Насика більш ніж позитивно. На передачу естафети наш спортсмен прийшов так само 12-м, але що більш важливо – відстань лише у 20 секунд до першої шістки.

Лідером протягом усього етапу йшла збірна Франції, яку представляв переможець минулого сезону Кантен Фійон-Майє. На екваторі гонки французи на 14 секунд випереджали групу з трьох команд Фінляндія-Німеччина-Австрія. Але важливіше те, що до лідерів почали наближатись норвежці: Тар’єй Бьо зміг підняти команду на п’яту позицію і при цьому скоротив відстань до лідерів до 34 секунд.

Цікаво, що на відміну від попередніх естафет, жодна з команд-претендентів на призи за два етапи не відпала дуже далеко. Навіть збірна Швеції, в якій Пепе Феммлінґ зайшов на своє традиційне штрафне коло, мала в пасиві лише 50 секунд і йшла восьмою.

На третьому етапі боротьба за перемогу поновилася з більшою напругою. Слабким місцем команди Франції виявився Антонін Ґіґонна. Мало того, що він на трасі був набагато повільнішим за основних конкурентів, так ще й на стрільбищі не просто впорався гірше, а фактично поховав шанси своєї команди на перемогу, коли пішов на штрафне коло у стійці!

Таким королівським подарунком не могли не скористатись Ветле-С’ястад Крістіансен та Бенедікт Долль, які відмінно, лише з одним запасним у стійці, відпрацювли стрільбу. На трасі швидшого вони визначити не змогли – німець лише формально передав естафету першим, але Норвегія була лише у двох десятих позаду. Франція?.. Так, Ґіґонна перетнув лінію третім, але вже майже в 40 секундах від омріяної перемоги.

А ось в українській команді третій етап сьогодні аж ніяк не можна назвати слабким! Здається, наш Богдан Цимбал протягом двох етапів акумулював сили саме для цього естафетному етапу! Усіх суперників, що йшли поруч з ним, українець з легкістю обійшов, і на останній етап відправив Антона Дудченка вже сьомим! І при цьому можна було помріяти й про більше: від команд Фінляндії та США, що йшли четвертою та п’ятою, Україні відділяло лише 25 секунд.

І Антон не підвів! Ну справді, не можемо ж ми закидати нашому спортсмену, що на початку року мав проблеми зі здоров’ям, того, що він не здолав Томмазо Джакомеля, який на старті цього сезону перебуває на підйомі. Але з рештою опонентів українецб впорався. На кожному з вогневих рубежів Дудченко використав по одному запасному патрону і на останнє коло пішов шостим, відбиваючись від атак американця Максіма Жермена. Цю боротьбу Антон завершив перемогою. Шосте місце – найкраще в цьому сезоні для українського біатлону в гонках Кубка світу!

Ну а перемога… Якщо в вас є Йоханнес Бьо зразка поточного сезону, питання про перемогу можна не ставити на порядок денний. Лідер Кубка світу з якоюсь позапланетною легкістю вже на першому колі розібрався з Романом Ресом, не залишивши німцю ані найменших шансів на боротьбу! Навіть розслабленість Йоханнеса на стійці, де він дозволив собі використати два запасні патрони, жодним чином не додала інтриги: Норвегія – переможець третьої з трьох проведених в сезоні естафет!

Боротьби за срібло і бонзу також не було. Роман Рес, після того як його залишив Йоханнес, йшов на самоті. Але ця самотність – зі срібним відливом, на радість численним вболівальникам на трасі та трибунах! Франція ж, маючи перевагу після двох етапів, фінішувала лише третьою у хвилині позаду.

Парадокс сьогоднішньої естафети в тому, що навіть за чудового результату, українська команда втратила позицію в Кубку націй. Італійці не лише випередили нас в естафеті, але й обійшли у командному заліку. Проте чотири очки відставання – ніщо, і можна «помститись» аппенінцям вже наступного тижня у них на Батьківщині )

А завтра чекаємо на приємний сюрприз і від наших дівчат: субота в Рупольдінгу – день жіночої естафети.

Естафета. Чоловіки

1. Норвегія (1+7) 1:10:51,4

2. Німеччина (0+4) +20,1

3. Франція (1+7) +55,6

4. Швеція (1+15) +1:49,3

5. Італія (0+10) +1:56,8

6. Україна (0+7) +2:06,8

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!