Суспільне поспілкувалося з ініціатором проєкту – Андрієм Букіним про ветеранів, їх презентацію у суспільстві та героїв проєкту.
Підготовка тривала майже пів року. За основу брали подібні американські проєкти про ветеранів. Андрій каже, ідея була в тому, щоб показати суспільству, що люди, які побували на фронті – вони дуже різні. Адже останнім часом ЗМІ часто ретранслюють багато негативної інформації щодо військовослужбовців.
"Якщо ми напишемо у пошуку "ветеран злочин", то ми отримаємо 24 сторінки негативних новин. І у суспільства складається враження, що ветерани якісь "аватари", маніяки, які ходять зі зброєю, які можуть когось підірвати тощо. Власне для того, щоб розвіяти цей міф і був створений цей проєкт", – каже Андрій.
На волонтерських засадах залучили 13 фотографів. За задумом, вони не мали бачити роботи один одного до виставки.
"Кожен художник по різному побачив цю задачу і свого героя. І тому виставка вийшла доволі динамічна. У неї є спільний знаменник, але всі роботи – різні. Ми надрукували величезні роботи", – каже Андрій.
Фінансувався проєкт частково за гроші платників податків, які виділила Сумська ОДА, та частково за кошти меценатів. Показати виставку планували у бібліотеці СумДУ, однак поки відкриття перенесено. Автори чекають, коли дозволять влаштовувати масові події, адже не публікуватимуть фото в онлайні.
Участь у проєкті взяли 13 героїв. Фотографували їх спочатку у військовій формі, потім у звичайному одязі. Практично всі працюють у різних сферах: тут і поліціянти, і пожежники, лікарі, депутати, викладачі, пенсіонери тощо.
"Я досить багато з цих людей знаю особисто і мені дуже хотілось, щоб вони взяли участь у цьому проєкті. Це люди вже старшого віку, вони не публічні, я їх ледве умовив на участь", – каже Букін.
Один із героїв – Ігор Шаповал. Він служив у 27 реактивній артилерійській бригаді, а після закінчення служби почав працювати рятувальником.
Інший герой – Олег Корнієнко. Він краєзнавець, військовий історик, голова Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У 2015 році став добровольцем і служив у полку "Азов". Після повернення – повернувся до наукової діяльності.
Ветеранка Марина Білінська – парамедик-анестезіолог, яка відбула одинадцять ротацій на найнебезпечніших позиціях фронту, рятуючи бійців. По поверненню з ротацій, вона продовжувала працювати у Центральній міській лікарні.
"Ця тендітна та сором’язлива дівчина, яка врятувала далеко не одне солдатське життя", – так про неї пише Андрій.
І таких історій – тринадцять. Що вийшло на зображеннях – поки секрет. Кожен фотограф бачив лише своє фото, герої їх не бачили взагалі, а що на всіх 13-ти – знає винятково Андрій.
"Все у дзеркалах. Вони (герої – ред.) у цивільному дивляться у дзеркало, а там у військовій формі. От ти дивишся на фотографію і розумієш, хто ти у цивільному житті й що це військовий", – каже він.
Автор проєкту – Андрій Букін – волонтер, допомагав військовим на початку війни, а потім і сам пішов служити. Зараз він очолює громадську організацію, що займається супроводом хворих на різні соціально-небезпечні хвороби: туберкульоз, ВІЛ/СНІД, гепатити.
"Для мене це надзвичайно важливий проєкт. Ми суспільству маємо нагадувати, про те, що відбувається війна, і люди, які пережили бойовий досвід, вони тут і, вони не "кончені". Як там вони виконували важливу соціальну функцію, так само і тут – ходячи просто на роботу. І це відповідальні стовпи суспільства", – каже Букін.
Одна із цілей – говорити про позитивний досвід ветеранів, про їх особисті досягнення.
"Для багатьох цей досвід пройшов, вони перегорнули сторінку і живуть звичайним життям. Насправді ж, на їхніх прикладах треба виховувати наступне покоління, про це потрібно говорити, писати, проводити паралелі – який він був, який він є і яким буде, для того, щоб на їх прикладах вчились інші люди", – говорить він.
Андрій хоче після презентації проєкту у Сумах знайти кошти, аби показати виставку в інших містах області.