Дослідження охопило четвертий рік повноважень місцевих рад (листопад 2023 – листопад 2024) та оцінювало депутатів Івано-Франківська, Кропивницького, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Сум, Харкова, Хмельницького та Чернігова за критеріями відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності. Партнером моніторингу в Сумах виступила ГО "Місто розумних".

Загальні тенденції та місце Сум

За результатами моніторингу, середня оцінка діяльності депутатів Сумської міської ради — 3,2 — залишилася на рівні минулого року, не демонструючи значного прогресу чи регресу.

Львівська міська рада втретє очолила рейтинг із найвищою середньою оцінкою в 4,2 бали, що свідчить про стабільно високу якість роботи. Натомість Миколаївська та Чернігівська міські ради отримали найнижчі оцінки – по 2,4 бали, хоча й дещо покращили свої показники порівняно з попереднім роком.

Значний прогрес показали Хмельницька (з 2,5 до 3,7 балів) та Івано-Франківська (з 2,9 до 3,9 балів) міські ради, переважно завдяки більш повній публікації даних про депутатів та звітуванню. Луцька міська рада, навпаки, втратила позиції, знизившись з 3,8 до 3 балів через погіршення показників звітування. Харків та Одеса також покращили свої середні оцінки завдяки впровадженню рекомендацій та активнішій публічній роботі депутатів.

Відвідуваність та прозорість

Одним із позитивних моментів для Сумської міської ради стало значне зростання кількості депутатів, які сумлінно відвідували засідання сесій. Цей показник у Сумах збільшився на 40% порівняно з минулим роком, що є найбільшим зростанням серед усіх моніторингових міст. Тепер це 54%, хоча це ще навіть не середній показник. 38% відвудують від 50% до 90% засідань, 8% - менше половини.

Загалом, у середньому 59% депутатів у 10 міських радах відвідували понад 90% засідань сесій, що на 14% більше, ніж торік.

Однак, попри покращення відвідуваності, є й недоліки. Зокрема, у Сумській міській раді жоден депутат не звітував публічно перед виборцями протягом року. Хоча 64% підготували такі звіти. Це контрастує з Хмельницькою міською радою (77%) та Львівською (53%), де публічне звітування є активною практикою.

У цілому, середній відсоток підготовки звітів у 10 міських радах зріс до 48%, але публічне звітування залишається проблемним аспектом у багатьох містах.

Відкритість інформації та комунікація

У питанні відкритості інформації про депутатів на сайтах рад спостерігаються певні виклики. Середній відсоток оприлюднення повних біографічних відомостей про депутатів становить 53%, а повних даних про приймальні – 74%. В Одеській та Харківській міських радах досі відсутні біографічні дані про більшість депутатів.

У Сумах все відомо про 28%, про 72% - не все. Щодо відомостей про особистий прийом, то є інформація про 97%  депутатів. Це майже лідерство.

Щодо комунікації з виборцями, середній рівень активності депутатів у соціальній мережі Facebook знизився на 7% і склав 44%. У Сумах, як і в інших містах, існують певні виклики з організацією зворотного зв'язку з громадянами в соцмережах.

Загалом, моніторинг показує тенденцію до зростання активності депутатів у спілкуванні з виборцями через громадські приймальні та підготовку звітів, хоча комунікація часто відбувається за односторонньою ініціативою депутата. Проте, проблеми з оприлюдненням та оновленням інформації про депутатів на офіційних сайтах рад, а також з організацією зворотного зв'язку в соцмережах, залишаються актуальними для багатьох обласних центрів.

З результатами національного моніторингу можна ознайомитися за посиланням.

Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.