Він перетворював червоні нитки на мистецтво: 105 років від дня народження художника Івана Дударя

19 листопада виповнюється 105 років від дня народження Івана Дударя — художника декоративного ткацтва, який присвятив значну частину життя кролевецьким рушникам. Він досліджував традиційні орнаменти, створював декоративні панно та рушники із сюжетними зображеннями, а його роботи представляли Кролевець на виставках в Україні та за кордоном. Митець також залишив після себе дослідження з історії місцевого рушникового ткацтва.

Про річницю від дня народження художника нагадали у Кролевецькій міській раді. До цієї дати в Публічній бібліотеці Кролевецької міської ради провели День краєзнавства «Творець кролевецьких рушників». Під час зустрічі говорили про життєвий і творчий шлях Івана Петровича, а також слухали спогади людей, які знали його особисто. Серед них була Катерина Єфимівна Козлова, яка свого часу працювала завідувачкою виробництва фабрики «Художнє ткацтво».

Від Клишок до Кролевця

Іван Дудар народився 19 листопада 1921 року в селі Клишки, нині Шосткинського району Сумської області. Помер 29 грудня 2007 року в Кролевці, де минула значна частина його професійного життя.

Майбутній художник здобув фахову освіту в Кролевецькому технікумі художніх промислів, який закінчив у 1948 році. Після навчання він працював на місцевій фабриці «Художнє ткацтво». Саме з цим підприємством пов’язана основна частина його творчої біографії.

У 1961–1985 роках Іван Дудар обіймав посаду головного художника фабрики. Це була робота, яка вимагала не лише художнього смаку, а й глибокого розуміння технології ткацтва, особливостей матеріалів та можливостей традиційного кролевецького перебору.

Митець не обмежувався відтворенням уже відомих візерунків. Він вивчав місцеву рушникову орнаментику, різні способи її виконання, а потім використовував ці знання у власних роботах. Давні форми ставали основою для нових композицій, у яких традиційні мотиви поєднувалися із сюжетними зображеннями та актуальними для свого часу темами.

Дудар працював не лише над рушниками. У його творчому доробку були декоративні та сюжетні панно, скатертини, покривала, килимки й штори. Такий асортимент свідчить, що художник розглядав кролевецьке ткацтво не як вузьке ремесло з виготовлення рушників, а як широку галузь декоративного мистецтва.

Як традиційні орнаменти отримували нове життя

Кролевецьке ткацтво має давню історію. За даними дослідження, опублікованого у науково-педагогічному журналі Сумського державного педагогічного університету, Кролевець і навколишні села були відомі ткацьким промислом ще з XVII століття. Наприкінці XIX — на початку XX століття він перетворився на масове заняття місцевих жителів. Ткали цілими родинами, а рушники продавали на ярмарках у Кролевці, Глухові, Києві, Чернігові, Харкові та Полтаві.

Особливістю місцевих виробів була техніка перебірного ткацтва. Вона давала змогу створювати складні орнаменти, поєднувати геометричні елементи та стилізовані зображення рослин, птахів і людей. Традиційна колірна гама кролевецьких рушників — червона на білому тлі — зробила їх упізнаваними далеко за межами регіону.

Саме з цією спадщиною працював Іван Дудар. Він уважно вивчав композицію старовинних рушників і технічні прийоми, за допомогою яких місцеві майстри створювали візерунки. Водночас художник не копіював старі зразки механічно: переосмислював їх, змінював композиції та розширював тематику тканих виробів.

У кролевецьких рушниках традиційно використовували геометризовані зображення квітів, листя, колосків, зірок і птахів. Серед поширених мотивів дослідники називають дерево життя, вазони з квітами, розетки, ромби та образ Берегині. Візерунки часто розташовували широкими горизонтальними смугами, чергуючи їх із прямими лініями та іншими декоративними елементами.

Ці орнаменти були не просто прикрасою полотна. Вони формували характерний вигляд кролевецького рушника, за яким його можна було впізнати серед виробів інших осередків народного ткацтва. Дослідники звертають увагу на те, що візерунки мали чітку геометричну структуру, а окремі мотиви повторювалися у різних композиціях.

Дудар добре знав цю систему й використовував її у власних роботах. Завдяки цьому його твори зберігали зв’язок із місцевою традицією, але водночас виходили за межі звичних побутових орнаментів. На полотні з’являлися портрети, історичні постаті, символічні композиції та зображення, присвячені важливим подіям.

Тарас Шевченко, Козак Мамай і «Соборна Україна»

Серед відомих робіт Івана Дударя — декоративні панно «І. Франко» (1963), «Т. Шевченко» (1964), «Слава Україні» (1982), «Перемога» та «Києву 1500 років» (обидва — 1984), «Гімн України» (1985), «Суми» (1986), «Калина» (1990), «Пам’яті Т. Шевченка» (1991), «Обніміться, брати мої» (1994) та «Соборна Україна» (1996).

Окреме місце у творчості художника посідали рушники із сюжетними композиціями. Серед них — «Конвалія», «Козак Мамай» і «Церква св. Варвари», створені 1989 року, «Пам’ять бійцям, які загинули у війні за Батьківщину» (1990), а також «Весільний» і «Мальви» (1991).

Цей перелік показує, наскільки різноманітними були теми, до яких звертався митець. У його роботах поєднувалися літературні й історичні постаті, українська символіка, образи природи, релігійні мотиви та пам’ять про загиблих. При цьому засобом художнього висловлювання залишалося традиційне ткацтво.

Одним із напрямів його роботи було створення панно, присвячених українській культурі та історії. Зокрема, Тарас Шевченко з’являвся у творчості Дударя неодноразово. Окрім панно 1964 року, художник створив «Пам’яті Т. Шевченка» та композицію «Обніміться, брати мої». Це свідчить про тривалу увагу митця до постаті поета та його спадщини.

Інша робота — панно «Суми» — безпосередньо пов’язувала творчість художника з обласним центром. А «Соборна Україна», створена у 1996 році, стала однією з пізніших відомих композицій у його доробку.

За інформацією енциклопедії, твори Дударя експонували на обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках, починаючи з 1953 року. У 1996 році в Києві відбулася його персональна виставка.

Визнання та музейна спадщина

Творчість Івана Дударя отримала професійне визнання. У 1968 та 1977 роках він був нагороджений бронзовими медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР. У 1983 році став членом Національної спілки художників України, а в 1992-му — Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

У 2001 році Івану Дударю присвоїли звання заслуженого художника України. Також він був Почесним громадянином Кролевця.

Його роботи зберігаються у музейних колекціях України. «Енциклопедія сучасної України» називає серед них Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Сумський художній музей, Красноградський краєзнавчий музей на Харківщині та Кагарлицький історико-краєзнавчий музей на Київщині.

Окремо варто згадати Музей Кролевецького ткацтва. За інформацією державного порталу «Музейний фонд України», у його колекції налічується 1492 предмети. Із них 27 обліковуються за автором «Дудар Іван Петрович». Це окрема група музейних предметів, пов’язаних із творчістю художника. Загалом же значну частину музейного зібрання становлять вироби Кролевецької фабрики художнього ткацтва.
Музей розташований у Кролевці на бульварі Шевченка, 33. Його колекція дає змогу простежити історію місцевого ткацького промислу, побачити роботи різних майстрів і порівняти художні рішення, які використовувалися в різні періоди.

Художник, який досліджував історію свого ремесла

Іван Дудар був не лише практиком, а й дослідником кролевецького ткацтва. У 2006 році в Кролевці вийшла його праця «Історія кролевецького рушникового ткацтва XIX–XX століть».

Це важлива частина спадщини художника, адже він вивчав ремесло не тільки з позиції майстра, який створює нові вироби, а й як людина, зацікавлена в його історії, технологіях і розвитку. У своїй роботі він звертався до минулого кролевецького рушникарства, яке формувалося протягом багатьох поколінь місцевих ткачів.

На дослідження Івана Дударя посилаються й автори наукових праць про кролевецьке ткацтво. Зокрема, у статті, опублікованій у збірнику СумДПУ 2018 року, його названо серед дослідників, які вивчали технологічні аспекти цього промислу. У бібліографії видання також наведено його книжку 2006 року.

Таким чином, внесок Дударя не обмежується створеними ним рушниками й панно. Він залишив матеріали, до яких можуть звертатися наступні покоління дослідників, майстрів і всіх, хто цікавиться історією народного мистецтва Кролевеччини.

За життя художник присвятив багато років збереженню та розвитку місцевої традиції. Він працював із давніми орнаментами, створював нові композиції, представляв свої твори на виставках і збирав відомості про історію рушникового ткацтва. Його ім’я пов’язане з періодом, коли кролевецький промисел продовжував розвиватися як мистецьке явище, а традиційні техніки отримували нове застосування.

Сьогодні в Кролевці пам’ятають Івана Дударя. Його ім’я носить одна з міських вулиць, а роботи зберігаються в музейних зібраннях. У річницю від дня народження художника бібліотечні та краєзнавчі заходи повертають увагу до його біографії, творчості й досліджень.

105 років від дня народження Івана Дударя — це привід згадати не лише окремого майстра, а й цілий пласт культурної історії Кролевця. Його роботи показують, як традиційне ремесло може ставати засобом розповіді про людей, міста, історичні події та національну культуру.

 
Фото

view counter
view counter

Цитата

view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
18
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
У Сумах пройшов благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ з нагоди Дня Конституції України
19
Суми. Вечірні враження
Суми. Вечірні враження
Суми. Вечірні враження
Суми. Вечірні враження
Суми. Вечірні враження
Суми. Вечірні враження
30
День вишиванки - 2022
День вишиванки - 2022
День вишиванки - 2022
День вишиванки - 2022
День вишиванки - 2022
День вишиванки - 2022

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.