
Скільки б не сплинуло часу, а тростянчани пам’ятатимуть страшні 30 днів окупації й завжди дякуватимуть визволителям: 93-й окремій механізованій бригади «Холодний Яр», бійцям добровольчого формування Тростянецької територіальної громади № 1, місцевим партизанам та всім хоробрим, патріотично налаштованим жителям громади.
Тростянець розташований у 35-ти кілометрах від російського кордону, у місті немає військових підрозділів. Через Тростянець йдуть дороги на місто Лебедин, на Полтавщину, а далі - через місто Пирятин - на Київ. На підставі цього, напевно, ворог й вирішив з 24 лютого 2022 року проводити наступальні дії саме через місто.
Головні колони російської військової техніки йшли через Тростянець до Києва. Це були десятки колон російської техніки, в кожній колоні налічувалось сотні одиниць техніки. Вони йшли, щоб захопити Київ.
З перших дів окупації чимало звичайних жителів громади, не маючи зброї, чинило сміливий спротив ворогу! Місцеві партизани завалювати дороги деревами, щоб унеможливити подальше пересування ворожої техніки, підпалювати військову техніку (зламану техніку російські військові залишали на узбіччях доріг). Хоробрі, патріотичні тростянчани проводили розвідувальні дії й передавали українським військовим координати дислокації ворожих військ та військової техніки, які зупинялися в місті та селах громади.
У перші дні повномасштабної війни, у період з 24 лютого по 27 лютого 2022 року, ворогу не вдалося захопити Полтавщину саме через те, що він отримав гідну відсіч від Збройних Сил України! А надавали українським військовим координати розміщення та пересування ворожої техніки саме тростянчани, які в той час знаходилися в окупованому місті.
Ворог сконцентрував у місті Тростянець штабні та супроводжуючі підрозділи західного військового округу, I-шу танкову армію, до складу якої входили Кантемирівська, Таманська та інші дивізії. Загалом їх було більше десяти.
Перед Збройними Силами України, яким допомагали місцеві жителі, стояло завдання: знищити це російське військо, яке в середині березня налічувало понад 300 одиниць техніки і тисячі солдат! Ворог, після невдалих планів щодо захоплення Києва, мав намір з Тростянця здійснити наступ та окупувати сусідні міста - Лебедин, Охтирку, Суми у період з 11 по 16 березня 2022 року.
Завдяки спротиву патріотично налаштованих тростянчан та місцевої територіальної оборони, які чітко взаємодіяли між собою та проводили розвідувальну діяльність, вдалося розгромити штаб командування російського війська, який базувався в приміщенні Тростянецької міської ради.
Було знищене угруповання російських військ, яке розташовувалося у селі Білка.
Розгромлено артилерійський дивізіон на привокзальній площі, який здійснював обстріл міста Охтирка. Цей удар був значним і чуттєвим для російського війська, яке не витримало спротиву і злякано втікало з міста ввечері 25 березня 2022 року.
Загалом з Тростянецької громади ворог вивів 380 одиниці техніки, це підтверджується даними української розвідки. За місяць окупації було знищено більше 140 одиниць російської військової техніки в населених пунктах: місто Тростянець, село Білка, село Люджа, село Артемерястівка, село Мартинівка та інших!
Варто наголосити: саме у Тростянецькій міській територіальній громаді ворог вперше зазнав вагомого нищівного удару і еліта російських військ мусила поспіхом залишити територію Сумщини!
Згуртованість та спротив тростянчан дали можливість протидіяти ворогу і розбити російське військове угрупування. Це найбільша нищівна поразка росіян на Сумщині!
Саме в Тростянці загинули перші російські військові командувачі, внаслідок повідомлення координат про їх розміщення саме мешканцями міста Тростянець, які ризикували власним життям.
Достеменно відомо, що під час окупації ворог проводив дії по розшуку членів тероборони, керівників органів місцевого самоврядування, Було закатовано та вбито чимало цивільних громадян. Окупанти хотіли помститися за спротив.
У 20 числах березня 2022 року бійці 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» розпочали наступальну операцію по визволенню Тростянця. У тяжких боях, спільно з бійцями територіальної оборони та місцевими партизанами, вони витіснили з Тростянця «еліту» російських сухопутних військ — Кантемирівську танкову дивізію.
Зазнавши суттєвих втрат, російська армія поспіхом покинула Тростянець, залишивши своє озброєння, розбиту військову техніку та боєприпаси. 142 одиниці російської техніки знищено на Тростянецькій землі. 382 одиниці ворожої техніки поспіхом вирушило з громади через Боромлю та Гребениківку на росію.
Тростянець — перше українське деокуповане місто! Звільнення Тростянецької громади з ворожої окупації стало переломним моментом у подальшому звільненні українських територій.
26 березня 2022 року, коли українські військові зайшли в Тростянець, то побачили жахливу картину: руїни адміністративних будівель та житлових будинків, зруйновану пострілами з танку лікарню, змучених, голодних людей
Тростянчани зі сльозами радості зустрічали військову техніку з прапорами України, зустрічали й обіймали українських воїнів-визволителів!
У боях за визволення міста з окупації загинув боєць добровольчого формування Тростянецької територіальної громади ДФТГ «Тростянець 1» Іван Мартиновський.
В ході проведення пошукових дій стало відомо, що звільняючи Тростянець з ворожої окупації, віддали найдорожче – власні життя бійці 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр»:
◾️ Сергій Гаркуша -навідник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️ Роман Шевченко - стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️ Олексій Сухоруков - фельдшер медичного пункту 1 механізованого батальйону;
◾️ Богдан Гончарук - навідник 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️ Володимир Швець - стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️Олександр Котевич - старший стрілець 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️ Іларіон Семенюк - старший стрілець 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону;
◾️Ігор Бондаренко - головний сержант 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Вічна пам’ять. Вічна шана Героям.
Тростянець в окупації – це цивільні громадяни, яких російські окупанти позбавили найдорожчого - життя. 28 мирних жителів загинуло в громаді під час окупації, понад 10 людей зникли безвісти. В приміщенні залізничного вокзалу була створена катівня, в якій знущалися та вбивали людей за спротив.
Тростянець в окупації – це взаємодопомога і нескореність. Неймовірно тяжкий окупаційний місяць згуртував людей та розкрив їхні найкращі риси. Люди допомагали один одному, чим могли, щодня ризикуючи власним життям. Вони випікали хліб, ділилися ліками та продуктами харчування. Не залишали на одинці з бідою літніх людей, сім’ї з дітьми – доставляли їм найнеобхідніше для життя, долаючи пішки великі відстані.
Тростянець в окупації – це обстріляна з ворожих танків Тростянецька міська лікарня. Це героїчні лікарі, медсестри, технічний персонал, які жили протягом місяця в лікарні, рятуючи пацієнтів. Подвиг цих людей неможливо переоцінити, як неможливо переоцінити значення того, що вони зробили.
Тростянець в окупації – це 9 немовлят, які народилися в лікарні під час ворожих обстрілів. Вагітних розташували в коридорах. Під час обстрілів лікарні матусь з немовлятами перевели у підвал.
Тростянець в окупації – це свіжі могилки на подвір’ях у людей, у найближчих лісосмугах, бо окупанти не дозволяли ховати загиблих та померлих мирних жителів на кладовищах…
Тростянець після окупації – це пошкоджені 59 об’єктів комунальної власності; частково зруйновані 800 житлових будинків, 250 квартир; повністю зруйновані 5 багатоповерхівок, 12 приватних будинків. Найбільшої руйнації зазнали: Тростянецька міська лікарня, привокзальна площа й будівлі та споруди, розташовані на ній, підприємства Держлісгосп, ПрАТ «Монделіс Україна», історичні споруди – Краснотростянецька лісодослідна станція, садиба Л. Є Кеніга, колишній магазин купця Ф. Курила тощо. За підрахунками експертів сума збитків, завданих громаді, складає 104,7 мільйонів доларів США.
Завдяки успішному розвитку міжнародного партнерства, підтримці держави та Вітчизняних благодійників Тростянець відновлюється й відбудовується.
Тростянець – місто Героїв, місто нескорених, стійких, незламних і мужніх людей, які вірять у нашу Перемогу й наближають її всіма своїми діями! Віримо у захисників і захисниць, які весь цей час відважно бʼються за вільну країну.
Слава Україні! Слава її Героям!
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Коли Тростянець був під окупацією російської армії, Володимир Лучанінов не просто залишився там, хоча було три «зелені коридори» для виїзду...
Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство», що на Сумщині, чи не найбільше постраждало від російських загарбників на початку цього року....
«ВВ», экс-«Ляпис» Михалок с проектом «Brutto», горячие финские панки «MadCraft»… И только одна группа Сумщины с ними на одной сцене.... 4