За словами директора підприємства Анатолія Сагача, для генераторів, які забезпечать роботу централізованого водогону та каналізації, щодня необхідно придбавати паливо на 3,5-4 млн грн. Частина ж водорозбірних колонок по місту, після зупинки водозаборів зможуть подавати воду, поки вона не закінчиться в мережі, пише Суспільне.
Працівники "Міськводоканалу" під час останнього тривалого відключення електрики у Сумах перевірили – чи працюватимуть колонки під час зупинки водозаборів. 16 грудня об’їхали частину з них, говорить майстер водомережі Дмитро Крамаренко:
"Близько 15 – у них точно була вода. Більшість на Баранівці, бо Баранівка, грубо кажучи, внизу. Там багато в яких вода була, коли не працював водозабір, в системі вода була, там текло, скажімо так. Звичайно тиск не особо, але це ж зрозуміло".
У "Міськводоканалі" підрахували: зі 154 колонок у місті 36 працюватимуть, поки залишатиметься вода в мережі, а це близько 2-3 годин. Деякі колонки в місті, зокрема, на вулиці Пирогова, закриваються на ключ, аби нею користувалися винятково мешканці сусідніх будинків. Зараз же бригади "Міськводоканалу" приварюють ключі, аби за потреби воду набирали усі містяни.
Є у обласному центрі і колонки у вільному доступі. Сумчанин Павло Заболотний, який мешкає на вулиці Ударників, каже, колонкою по сусідству з його будинком користуються:
"Діти часто йдуть п’ють. В школу, зі школи йдуть п’ють, в бутилки набирають. Потрібна вона пенсіонерам. З тієї вулиці постійно їздять з візками. Тут он три сім’ї їздять, бідонами вони возять".
Втім, сказав Павло, ця колонка не працює, коли зупиняються водозабори.
Можливості, аби подавати до них воду, наразі немає, говорить директор "Міськводоканалу" Анатолій Сагач. Для цього необхідно до кожної під’єднати насос та генератор. На підприємстві нині планують закупити сучасні колонки.
"Спробувати повирізати в інших містах водопровід і, можливо, можемо поставити насоси з невеличкими генераторами, будемо піднімати, щоб ще деякий час можна було забезпечувати водичкою", — зазначає Анатолій Сагач.
Якщо ж відбудеться тривале відключення електрики, працівники водоканалу за допомогою генераторів підійматимуть воду зі свердловин до резервуарів, а звідти цистернами розвозитимуть по місту. Подавати воду водопроводом, коли не буде електрики немає змоги, бо, окрім того, що підприємству необхідно закупити ще генератори на близько 55 мільйонів, для їх роботи необхідно паливо.
Ми порахували, що якщо всі генератори автоматично – це перший підйом, другий підйом, третій підйом, це і на ЦТП поставити, щоб вище п’ятого поверху вода підіймалася. Плюс каналізаційні всі станції, плюс основний колектор, плюс очисні споруди. То на добу, якщо всі генератори будуть працювати, треба 3,5-4 млн грн коштів, щоб забезпечити генератори дизельним паливом. Якщо генератори пропрацюють, то це 35-40 мл грн. Якщо місяць – вартість під 100 млн грн", — каже Анатолій Сагач.
Більшість генераторів на підприємстві нині, говорить він, забезпечують роботу каналізації. Вода ж, яку за потреби розвозитимуть містом – артезіанська і перевірена в лабораторії, але потребує кип`ятіння.
"Фактично ми веземо артезіанську воду, а пишемо, що технічна. Чому? Інколи люди можуть принести, поставити. Вона може тиждень, два чи три на балконі, потім людина буде пити та будуть якісь нюанси. Плюс ми не знаємо, з якою тарою люди приходять, що в цій тарі було до того, як туди набрали водичку. Тому ми просимо найкраще воду перекип’ятити", — говорить директор "Міськводоканалу".
Аби дати час підприємству для стабілізації роботи, додає Анатолій Сагач, кожному необхідно мати запас води вдома. Мінімум 2-3 літри питної води з розрахунку на одну людину на добу.