Автор петиції Дитюк Данило Андрійович пише:

“Шановний пане Президенте!

Просимо Вас присвоїти звання «Героя України» (посмертно) батьку, чоловіку та сину, Дитюку Андрію Васильовичу, який народився 28 квітня 1977 року в місті Суми. Закінчив школу № 12, а потім – Сумський національний аграрний університет, паралельно працюючи на місцевих компаніях. Саме там отримав навички для діяльності, якою надалі займався понад 20 років свого життя вже як приватний підприємець – виготовленням металовиробів.

З першого дня повномасштабного вторгнення, допомагав теробороні у виготовленні протитанкових їжаків та будівництві фортифікаційних споруд. У вересні 2022 року став на захист нашої країни приєднавшись до лав ЗСУ у складі 25 окремо повітряно-десантної бригади. Служив на посаді заступник командира бойової машини, навідник-оператор 6 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, в/ч А1126, мав звання молодшого сержанта. Андрій завжди був на «гарячих» напрямках Донеччини, більшу частину часу вів бій під Лиманом та Бахмутом.

Зі слів побратимів мав з багатьма дружні стосунки, ставився з повагою, допомагав за потреби та переймався за інших. Вони й по сьогоднішній день час від часу навідують Андрія. Герой мріяв про власний будинок, велику кількість онуків та побачити власними очима як син одружиться, а донька – вийде заміж. Ніколи нікого не засуджував, а лише підтримував, допомагаючи власному сину стати чоловіком, а доньці – майбутньою дружиною. До роботи завжди ставився компетентно та відповідально, не допускаючи власних помилок. У серцях родини він і досі живий, але реальність зовсім інша. Він загинув героєм, захищаючи власну родину, місто та країну. У перші дні після гибелі Андрія донька кожного вечора клала фото батька на прапор, а вранці – підіймала та ставила поряд. Коли Олена, дружина героя, запитала: «Що ти робиш?», то донька відповіла: «Я вкладаю татка спати».

Загинув Герой 10 липня 2023 року в Луганській області під час виконання бойового завдання. За що Андрія було нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Його смерть стала величезною втратою для всіх: його друзів, товаришів, побратимів та сімʼї, але ми пам'ятатимемо його героїзм і відвагу. Його внесок у нашу майбутню перемогу не буде забутий і ми зробимо все можливе, щоб його пам'ять жила вічно.

Звертаємося із проханням до Адміністрації Президента України та самого Президента України розглянути петицію стосовно присвоєння звання «Героя України» (посмертно), щоб вшанувати памʼять Андрія за вчинок гідний цього звання. На нього вдома чекала кохана дружина з якою вони жили пліч-о-пліч 23 роки, син та донька.

Уклін та повага нашим Героям!

Слава Україні!

Героям Слава!”

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!