Для Сергія Бузуна війна розпочалася десять років тому під час антитерористичної операції.

«Наш Сергій пройшов найгарячіші «точки» від перших днів 2014 років. У найгарячіших «точках» він був і після повномасштабного вторгнення, - згадують про Сергія Бузуна друзі. – «Найкраще, що умію робити, - захищати Україну» - так він повторював щораз…

Сьогодні на вулицю Великозхватівську, до родинного двору Бузунів зійшлися численні друзі, прийшли однокласники, схилилися у журбі родичі, знайомі. Невимовна втрата дісталася мамі Сергія. Усю дорогу вона трималася за краєчок траурної машини.

Для когось, можливо, ця дорога від рідного дому Сергія до Алеї Героїв, що на одному із цвинтарів середмістя Буринської громади видалася довгою. Для мами Катерини Олександрівни, вона була останньої на земного шляху сина.

Настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії ОТЕЦЬ ДИМИТРІЙ із вірянами відслужив заупокійну літію за загиблим, зазначивши, що кращі сини і доньки України щодня захищають кожного із нас, навіть тут, на буринській землі.

«Немає більшої любові, як віддати своє життя за друзів», - вкотре підкреслив Отець ДИМИТРІЙ.

Від імені тих, хто із шкільної парти знав Сергія Бузуна, до присутніх на жалобній церемонії звернулася Анна ТВЕРЕТІНОВА:

- Сергій до нас прийшов у п’ятий клас. Білявий, скромний, ввічливий друг і однокласник вирізнявся своєю щирістю і добротою. І ось на зустріч із однокласниками прийшов наш Сергій - мужній, загартований, у кожному слові – виваженість, у кожному рухові – чіткість. Це уже був справжній воїн.

Наш Сергій … Наша гордість… Наша вічна пам'ять і вічна слава Сергію.

Із військовими почестями під звуки Гімну України, прощального салюту похоронили солдата Сергія Миколайовича Бузуна біля його побратимів.

…Ще одним прапором стало більше на Алеї Героїв Буринської територіальної громади, наших захисників, яким у небесному легіоні відведена свою особлива місія – захищати нас тепер із небес, повідомили в мерії Бурині.