Богдан Федоренко жив у Сумах, але виріс у Великому Бобрику, тут ходив до школи, тут залишилися рідні і друзі, пише Суспільне.

Вчителька Вікторія Василівна згадує його як серйозного та небагатослівного, але надійного.

Подруга родини Каріна розповідає, що у чоловіка залишилася дружина, з якою він прожив 12 років, і двоє маленьких синів.

Богдан Федоренко служив з жовтня гранатометником у десантно-штурмових військах. Рідні кажуть, що він вважав, що зобов’язаний йти воювати, інакше не зможе дивитися в очі своїх дітей. Загинув під час виконання бойового завдання в Луганській області.

Поховали Богдана на сімейній ділянці місцевого кладовища. Йому було 28 років.