Такі дані були оприлюднені під час міжнародної конференції BioGeNext, яка відбувається зараз в Києві, повідомляє Цензор.НЕТ.

Йдеться не тільки про тих науковців та аспірантів, які пішли на фронт, а й про тих, хто загинув в тилу чи на окупованих територіях. 

Серед українців, які віддали життя в боях за Батьківщину, - двоє двоє співробітників Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ. У перші дні війни, 1 березня, під Києвом загинув головний інженер ІМБГ Максим Павленко, який вступив до ТРО. 21 липня 2022 року на Донбасі загинув молодий вчений, провідний інженер відділу біомедичної хімії Василь Вдовін, який воював у складі 72-ої окремої механізованої бригади.

Біжана Шаропова, біофізика та популяризатора науки, вченого Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ, який воював у лавах добробатів ще в 2014-2015 рр., і знов пішов на фронт у 2022-му, посмертно нагороджено званням Героя України. Біжан загинув у боях на Харківщині, з квітня 2022 року вважався зниклим безвісти, рідні та колеги до останнього сподівалися на диво, але у січні 2023 року завдяки низці експертиз було підтверджено загибель воїна.

8 березня 2022 року загинула кандидатка технічних наук Юлія Ващенко - окупанти розстріляли її з чоловіком в автомобілі неподалік Броварів.

У Маріуполі в березні 2022 року померла на місці від осколкових поранень Наталія Лоскутова, доцентка кафедри німецької та французької філології в Маріупольському державному університеті. Лоскутова, кандидатка філологічних наук, яка досліджувала українську і французьку термінологію, загинула, коли стояла в черзі за продуктами.

Під час ракетної атаки на столицю на початку 2024 року загинула докторка біологічних наук, донедавна - професорка кафедри екології в Києво-Могилянській академії Людмила Шевцова.

Мартиролог загиблих науковців складає група активістів, яка започаткувала проєкт "Українські вчені на війні. UA Scientists at War". Один з учасників проєкту Олексій Болдирєв, завідувач кафедри біотехнології Київського авіаційного інституту, науковий редактор порталу "Моя наука", каже, що збирати дані про загиблих допомагають науковці та просто люди в соцмережах.

"Насамперед ми ставимо собі задачу оцінити втрати кількісно, співставити з втратами української науки внаслідок війн та репресій у ХХ столітті", - розповідає Болдирєв.

Довідка. Поки друкували постер, кількість загиблих зросла зі 142 до 147.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!