Блоги

«Неофіційні» журналісти: як сумські онлайн-медіа працюють в умовах відсутності правового статусу

Невизначений правовий статус інтернет-ЗМІ породжує ряд проблем для журналістів цих ЗМІ. По-перше, через те, що на журналістів інтернет-видань не поширюється законодавство щодо традиційних ЗМІ, вони не мають усіх прав і гарантій, пов’язаних з професійною діяльністю. Зокрема, що стосується доступу до інформації, можливості відвідувати офіційні заходи тощо. По-друге, ця невизначеність створює можливість появи серед інтернет-ЗМІ видань, які своєю діяльністю дестабілізують роботу всього середовища – адже відсутність правового статусу на практиці означає безкарність.

Не чужими є ці проблеми і для медіа-середовища Сумщини. Найбільш яскраво це проявилося під час візиту до області президента Зеленського наприкінці 2020 року. Тоді сумський онлайн-журнал ЦУКР не акредитували висвітлювати цей візит. Причиною відмови в акредитації Сумська державна адміністрація вказала «відсутність свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ». Пізніше у офіційній відповіді облдержадміністрація підтвердила свою позицію так: «На сьогодні в Україні інтернет-видання не відносяться до категорії засобів масової інформації».

Як журналістам сумських онлайн-видань вдається працювати в таких умовах і чи часто виникають проблеми, породжені недосконалістю українського законодавства у медіасфері?

За словами засновника і редактора онлайн-журналу ЦУКР Дмитра Тіщенка, окрім випадку з візитом президента, особливих проблем у роботу журналісти видання не відчувають. Будь-які навчання, програми є доступними і не потребують підтвердження офіційного статусу ЗМІ. Єдине, що турбує редактора – це невизначений юридичний статус видання. «Ми зараз збираємо «донейти» на роботу онлайн-журналу, і нам доводиться це робити через рахунок громадської організації, – розповів Дмитро Тіщенко. – Це певною мірою «милиці», але поки що нас влаштовує, в тому числі і в плані податків. Хоча припускаю, що є такі онлайн-медіа, масштаб діяльності яких потребує реєстрації. З огляду на перспективу, нам би хотілося мати якийсь юридичний статус».

Більше пощастило іншому сумському онлайн-виданню – The Sumy Post. Як говорить його редактор Олег Геренко, його журналісти жодного разу не стикалися з недопуском чи перешкоджанням через те, що не мають офіційного статусу. «Треба уважно вивчати умови акредитації. Якщо цих умов дотримуватися, то проблем не буде. Хоч інтернет-видання і не є офіційними ЗМІ, але більшість людей і установ вже сприймають по факту новинні сайти як ЗМІ», – говорить Олег Геренко.

Певною мірою специфічно склалася ситуація для редакторки сайту Sumy.Today Олени Адаменко. Адже вона прийшла працювати на сайт після того, як її скоротили з UA:Суми, де вона кілька років робила відому в області програму журналістських розслідувань. «Відповідно, усі мої джерела інформації – поліція тощо – знали, що я вже не працюю на телебаченні, і намагалися не пускати на заходи, мотивуючи тим, що я вже не журналіст», – пригадує Олена Адаменко.

Редакторка стала дізнаватися, яким чином можна вирішити цю проблему. Зрештою, вона вирішила, що найпростіший спосіб – вступити до професійного журналістського об’єднання і отримати правовий статус журналіста. Таким чином вона та її журналісти стали членами Національної спілки журналістів України. Хоча навіть це не завжди допомагає – зокрема, під час вже згаданого візиту президента організатори намагалися стверджувати, що окрім посвідки НСЖУ потрібна ще посвідка редакції і редакційне завдання. «Я сказала, що буду вважати це порушенням моїх прав як журналіста. Бо я є журналістом, членом професійного об’єднання – я ж маю право і на сайт написати, і як фрілансер продати цей матеріал. Все ж в останній момент мене пустили», – розповідає Олена Адаменко.

Усі представники сумських онлайн-медіа загалом погоджуються, що проблему треба вирішувати в правовому полі, і в Україні має бути законодавчо закріплений статус журналістів інтернет-видань.

«Я нормально сприймаю таку ініціативу, вона вже давно на часі, – говорить Олег Геренко. – Думаю, певна процедура реєстрації не зашкодить нашій діяльності, натомість наведе лад в інтернет-виданнях. Реєстрація сприятиме організації самих онлайн-видань і посилить довіру до них читачів».

Дмитро Тіщенко має певні застереження – адже багато чого залежить від того, у якій формі буде введено реєстрацію. «Зараз загалом достатньо, щоб журналістів інтернет-видань визнавали як журналістів. Решта не створює нам проблем: запити ми подаємо як громадяни, до кого треба потрапити за коментарем – потрапляємо, – пояснює редактор ЦУКР. – А з тими, хто не акредитував нас на візит президента, нам і самим нецікаво розмовляти».

Олена Адаменко погоджується з колегами, що законодавство потрібно змінювати. «Ми живемо у 21 столітті, у нас інформаційне суспільство. Зараз багато друкованих видань доживають свого віку, в Сумах топові газети закриваються. Треба прирівнювати онлайн-видання до ЗМІ», – впевнена редакторка Sumy.Today.

Окрім того, Олена впевнена, що це посилить відповідальність медіа. «Я особисто стикалася з тим, як про мене деякі сайти, які називають себе інтернет-медіа, публікували недостовірну інформацію. Ми почали консультуватися з юристами, я хотіла оскаржити ці факти до суду, але з’ясувалося, що знайти відповідача, ту особу, на яку подавати позов – дуже складний механізм, – розповідає Олена Адаменко. – Все має бути легко: є сайт, є головний редактор сайту, журналісти, є відповідальність. Щоб людина могла звернутися з позовом, або хоча б взагалі звернутися. Тому що по деяких виданнях ми навіть не знаємо осіб, які стоять за ними».

Таким чином, сумські онлайн-медіа, попри те, що нечасто стикаються з проблемами, породженими невизначеним правовим статусом своїх видань, цілком готові до реформи онлайн-сфери. Головне, щоб ця реформа була проведена в інтересах журналістів та їх читачів.

Олексій Захарченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Сумській області

Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

view counter
view counter
view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.