Всі військові були розвідниками, вони загинули у Донецькій області, пише Суспільне.

"Ми на «ліфтах» були, коли формувалася тероборона, потім ми перейшли з 63-й бат, були в розвідувальному взводі. Хлопці були добрі, гарні усі такі, достойні, в розвідку беруть найкращих", — розповів колишній військовослужбовець Віталій Гаврило.

Ернесту Митровичу було 35. Чоловік працював у "Шляхрембуді" 16 років, розповідає його колега. "Це – герой, він душею бригади нашої був", — згадує Євген.

На захист держави став з першого дня повномасштабної війни, говорить подруга родини Ернеста Віталіна: "Літом спілкувалися, ми були на річці з дітками, і він прийшов і каже, що скоро війна закінчиться, чекай, прийду додому з перемогою. Знаєте, я вірила, надіялась. Ну, на жаль, так сталося, що 14 лютого, на день закоханих Ернеста вбили. У нього двоє діток, дружина і мама".

Максим Коломаєв та Іван Захарук загинули в один день – 17 лютого.

"Це була сонячна дитина, це був хлопчик, який тільки з усмішкою зустрічав мене на початку року і по завершенню, проводжав мене, добрий, щирий, відвертий", — згадує про загиблого Івана Захарука його вчителька Наталя.

"Максим був за кордоном, він приїхав, з першого дня взяв зброю, у нього тут жінка, дитина маленька була, він розумів, що все може бути, але він не боявся. Почала збиратися тероборона і він 25 лютого був уже з нами", — розповів колишній військовослужбовець Віталій Гаврило.

Поховали загиблих воїнів на Алеї Слави Баранівського кладовища Сум.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!