Вшанувати пам’ять полеглого захисника прийшли представники влади, рідні, друзі та небайдужі жителі міста, чий спокій він боронив на найгарячіших ділянках фронту.

Світлий, доброзичливий і чуйний - саме таким Сергій назавжди закарбувався в серцях близьких. Він вмів цінувати прості радощі життя, беріг родинний затишок, любив природу та всім серцем прагнув миру.

Воїн став на захист Батьківщини у грудні 2024 року. Свій військовий шлях розпочав санітаром у госпіталі, а згодом опанував нову військову справу й долучився до лав десантно-штурмових військ як оператор БПЛА. Навіть діставши поранення, після відновлення він повернувся на передову.

Життя бійця трагічно обірвалося 17 липня 2026 року на Дніпропетровщині внаслідок прямого влучання ворожого дрона. Сергій не дожив до свого 48-річчя лише три дні.

У непоправному горі залишилися батько, мати та сестри Героя.

Глухівська громада поділяє цей невимовний біль із родиною та висловлює щирі співчуття всім, для кого Сергій був надійною опорою та вірним другом.

Сергій народився і виріс у Глухові. Закінчив загальноосвітню школу № 1, освіту продовжив у професійно-педагогічному коледжі, де здобув фах водія-тракториста.

Згодом працював на підприємстві «Електропанель» та елеваторі «Росток», тривалий час був на заробітках, а останнім часом жив у столиці.

Знайомі та близькі згадують його як надзвичайно добру, чуйну та хазяйновиту людину. Чоловік безмежно любив тварин, рідну землю, милувався красою природи, мав хист до кулінарії, а справжній спокій знаходив у родинному колі.

У грудні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Спочатку служив санітаром у військовому госпіталі, згодом перевівся до 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А2582 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, опанував нову військову справу і став оператором БПЛА безпосередньо на лінії фронту в Дніпропетровській області.

За чесну та мужню службу отримав статус учасника бойових дій. Навіть зазнавши поранення, після відновлення він без вагань повернувся у стрій до своїх побратимів.

Рідним казав: «Я мушу повертатись, бо війна без мене не закінчиться».

У травні Сергій приїздив у коротку відпустку до рідного Глухова. Остання розмова з мамою була теплою та спокійною, про звичайні буденні справи та плани на майбутнє.

Ніщо не віщувало лиха, але вже ввечері син не відповів на дзвінок. Серце матері одразу відчуло біду. Рідні ніч і весь наступний день безперервно намагалися додзвонитися до Сергія та його побратимів, поки від військового командування не надійшла страшна звістка: увечері 17 липня внаслідок прямого влучання ворожого дрона захисник загинув. Воїн не дожив до свого 48-річчя лише три дні.

Глухівська міська рада, її виконавчий комітет та уся громада розділяють невимовний біль цієї втрати та висловлюють найглибші, найщиріші співчуття батьку, матері, сестрам, усій родині, близьким, друзям і бойовим побратимам Сергія.

Жодні слова зараз не здатні втамувати той пекучий смуток, який оселився у родинному колі, проте пам’ять про його добру душу, щире серце та самовідданий подвиг житиме довіку, повідомили в мерії Глухова.

Низький уклін за мужність, незламність духу та вищий вияв самопожертви.

Світла пам’ять і безмежна шана Захиснику України!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!