Солдат Спориш Геннадій Петрович, санітарний інструктор медичного пункту стрілецького батальйону довгі місяці перебував у статусі зниклого безвісти. Родина вірила, що станеться диво, але найгірші побоювання підтвердилися – його загибель встановлено офіційно.

Життя Захисника обірвалося 12 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Катеринівка, Покровського району, Донецької області.

Йому назавжди 43 роки…

У червні 2024 року він став до лав ЗСУ, пішов захищати Україну, щоб у дітей було майбутнє. Солдат Спориш Геннадій Петрович, санітарний інструктор медичного пункту стрілецького батальйону був відданим військовій присязі на вірність українському народу та мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи волю і свободу нашої держави.

Він народився в селі Томашівка 20.07.1981 року. У 1998 році закінчив Томашівську середню школу. У пам’яті вчителів і однокласників він назавжди залишиться тихим, спокійним, добрим і щирим хлопцем, який ніколи не прагнув бути в центрі уваги, але завжди викликав повагу своєю порядністю.

Після закінчення школи Геннадій вступив до Путивльського аграрного коледжу, де здобував професію ветеринара. Згодом продовжив навчання у Сумському державному аграрному університеті за цією ж спеціальністю, який успішно закінчив у 2006 році.

Своє життя він пов’язав із працею на рідній землі. Спочатку працював за фахом у селі Червона Слобода, а згодом повернувся до рідної Томашівки, де займався веденням особистого селянського господарства. Він любив свою землю, любив працю, був справжнім господарем, який чесною працею будував майбутнє своєї родини.

У 2012 році Геннадій створив сім'ю. Разом із дружиною Іриною вони виховували двох дітей. Для них він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, надійною опорою та людиною, на яку завжди можна було покластися.

Сьогодні біль цієї втрати неможливо виміряти словами. Без сина залишилася мама. Без люблячого чоловіка – дружина Ірина. Без батька – двоє дітей. Без брата – сестра. Разом із ними сумує вся громада, адже ми втратили добру, щиру й працьовиту людину. Війна безжально забирає найкращих. Вона обриває життя тих, хто мав ще стільки мрій, планів і справ. Але вона ніколи не зможе забрати пам’ять про Героя, який став на захист рідної землі, своєї сім’ї та майбутнього України.

Схиляємо голови перед відважністю, стійкістю та патріотизмом нашого Захисника.

Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним і близьким загиблого. Поділяємо ваше горе та сумуємо разом із вами.

Нехай душа загиблого Захисника знайде вічний спокій, повідомили в Коровинській громаді.

Вічна пам’ять та слава.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!