Коли почалася повномасштабна війна, він не шукав причин залишитися осторонь. Навпаки — шукав можливість якнайшвидше потрапити на передову. Саме таким побратими запам'ятали Валерія Щегольського з Конотопа, який воював під позивним «Щегол» у складі Окремого спеціально-добровольчого підрозділу «Санта».

Ще в перші місяці повномасштабного вторгнення Валерій наполегливо прагнув стати до бою, щоб захищати Україну. Саме тоді розпочався його бойовий шлях, який тривав до останнього дня.

За роки війни «Щегол» проявив виняткову мужність і заслужив глибоку повагу побратимів. Він був нагороджений державними та військовими відзнаками, пережив важке поранення, але після лікування знову повернувся на фронт. Для нього служба поруч із побратимами була не обов'язком, а свідомим вибором.

Та цього разу повернутися додому живим йому не судилося.

Валерій Щегольський загинув, виконуючи бойове завдання. У нього залишилися четверо доньок, для яких він назавжди залишиться люблячим батьком і справжнім Героєм.

Прощання із захисником відбулося 23 липня в Конотопі. Відспівали воїна у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці.

Світла пам'ять Герою.