Церемонія прощання відбулася на Алеї Слави. Віддати останню шану Герою прийшли його рідні та близькі, побратими, друзі, представники Роменської та Хмелівської громад, військовослужбовці, духовенство та небайдужі жителі. У скорботній тиші, зі сльозами на очах і живими квітами в руках, присутні схилили голови перед пам'яттю Воїна, який віддав життя за незалежність України.

Під час заупокійної служби священнослужителі піднесли молитви за упокій душі полеглого Захисника, а всі присутні єдналися у спільній молитві, проводжаючи Героя в останню путь.

Микола Миколайович Богославський народився 10 квітня 1987 року в селі Вощилиха Роменського району. Саме тут минули його дитинство та юнацькі роки, сформувалися його характер, працьовитість і любов до рідного краю.

У 2002 році закінчив дев'ятирічну Вощилихівську школу. Прагнучи здобути професію та стати самостійним, вступив до Вищого професійного училища № 41 у селищі Недригайлів. Після завершення навчання, у 2005 році, був призваний на строкову військову службу, яка стала для нього першою школою військової дисципліни, витримки та відповідальності.

Повернувшись до мирного життя, Микола чесно працював, будував своє майбутнє. Певний час був працівником підприємства «Автомагістраль», а з 2021 року працював на виробництві «Таланпром». Колеги знали його як сумлінного, відповідального й надійного працівника, який ніколи не уникав труднощів і завжди доводив розпочату справу до кінця.

Коли на українську землю прийшла повномасштабна війна, Микола не зміг залишитися осторонь. У грудні 2022 року він добровільно став до лав Захисників України, свідомо обравши шлях боротьби за свободу своєї держави, майбутнє українського народу та мирне життя наступних поколінь.

Свій бойовий шлях розпочав у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Згодом продовжив службу у 44-й окремій механізованій бригаді. Останнім місцем служби стала 40-ва окрема бригада морської піхоти, де він обіймав посаду командира розрахунку.

Військова служба стала для Миколи справою честі. Побратими цінували його за мужність, професіоналізм, відповідальність і готовність у будь-яку хвилину підтримати товаришів. Він не боявся труднощів, завжди був попереду, залишаючись прикладом незламності, сили духу та справжнього бойового братерства.

16 червня 2026 року командир 40 ОБрМП Військово-Морських Сил ЗСУ, молодший сержант Микола Миколайович Богославський загинув в ході виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.

Захиснику навіки 39…

Микола був першим серед рівних — людиною, на яку завжди можна було покластися. Саме таким він назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, бойових побратимів і всіх, хто мав честь знати його.

Його загибель стала важкою, непоправною втратою для родини, близьких, побратимів.

Неможливо знайти слова, які б змогли вгамувати біль втрати найдорожчої людини. Світла пам'ять про Миколу житиме у вдячних серцях земляків, а його ім'я назавжди буде вписане в історію боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Низький уклін Герою за його жертовність, мужність, незламність і безмежну відданість Україні, повідомили в мерії Ромен.

Вічна пам'ять і слава Захиснику України  - БОГОСЛАВСЬКОМУ Миколі Миколайовичу!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!