Він був людиною честі, добра і відданості своїй Батьківщині. Коли Україна потребувала захисту, Віктор Петрович добровільно став до її оборони, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок.   

Війна забрала у родини найдорожче, а громада втратила свого земляка, який щиро любив рідну землю та свій народ.

Рідні, близькі, друзі, побратими, представники влади та жителі громади прийшли віддати останню шану Герою, розділити біль непоправної втрати та провести його в останню земну дорогу.

У рідному селі Майорівка Віктора Петровича поховали з усіма військовими почестями. Державний Гімн України та військовий салют стали останньою шаною Захиснику, який залишив по собі світлу пам’ять і вдячність земляків.

У ці скорботні хвилини щиро співчуваємо родині та близьким. Схиляємо голови у скорботі та молимося за упокій душі Героя.

Молодший сержант Гришаков Віктор Петрович, 12 жовтня 1977 року народження, народився та проживав у селі Майорівка Кролевецької громади. Закінчив Майорівську загальноосвітню школу.  Працював трактористом на Кролевецькому комбікормовому заводі.

9 липня 2024 року був призваний на військову службу та став до лав Збройних Сил України, де гідно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю та український народ.

31 травня 2026 року, перебуваючи на лікуванні під час проходження військової служби, Віктор Петрович відійшов у вічність.

Без люблячого сина, батька, брата та рідної людини залишилися мати, донька, брат і сестра.

Вічна пам’ять і слава Захиснику!

Щирі співчуття рідним і близьким.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!