Він прожив надто коротке життя, але встиг зробити надзвичайно багато — для рідних, для побратимів, для України, для кожного з нас. Артем віддав своє молоде життя заради того, щоб ми могли жити, боротися, відстоювати незалежність і вірити у мирне майбутнє.

Артем Князєв народився і виріс у невеличкому селі Кам’янецьке, закінчив Кам’янську середню школу, здобув юридичну освіту в Сумському державному університеті. Працював у сфері комп’ютерних технологій, мав плани на майбутнє, мріяв про родину. Але з початком повномасштабного вторгнення він зробив свій свідомий вибір — стати на захист Батьківщини.

Завдяки рішучості, аналітичному мисленню та лідерським якостям Артем із позивним «Князь» був призначений командиром артилерійської батареї артилерійського дивізіону 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Для побратимів він був не просто офіцером — він був справжнім комбатом, якому довіряли і за яким ішли.

Побратими з глибоким болем говорили про свого командира:

«Наш комбат був не з тих, хто ховався за спинами. Він завжди був поруч — у найскладніші моменти. Він беріг нас, як рідних, і завжди повторював: головне — зберегти людей», — згадує один із бійців батареї. - «Для нас він був прикладом офіцерської честі. Справедливий, людяний, відповідальний. Він знав кожного свого бійця і завжди знаходив слова підтримки».

Артем Князєв дбав про забезпечення батареї, опікувався пораненими, цінував життя кожного воїна. Та, на жаль, власне життя вберегти не зумів… 7 грудня 2025 року на Харківському напрямку він загинув, виконуючи бойове завдання.

Попрощатися з Героєм у Вознесенському храмі прийшли рідні й близькі, побратими, духовенство, представники влади та небайдужі жителі громади. Чин похорону звершив благочинний Охтирського церковного округу ПЦУ отець Андрій Бринчак.

Після цього траурна процесія пройшла вулицями Вознесенською та Благовіщенською. Люди зустрічали полеглого Захисника, стоячи на колінах із синьо-жовтими прапорами в руках і сльозами на очах. Бо не мають гинути такі хлопці — цвіт української нації…

Церемонія прощання продовжилася у рідному селі Кам’янецькому. Біля могили Героя в глибокій скорботі схилили голови односельчани, мешканці сусідньої Кам’янки, представники міської влади, старостату, рідні, друзі та побратими. Пам’ять Артема Князєва вшанували хвилиною мовчання.

Щемливі слова прощання промовили військовий капелан 40-ї окремої артилерійської бригади та командир дивізіону.

Військовослужбовець Охтирського першого відділу районного ТЦК та СП Владислав Заброда передав матері загиблого синьо-жовтий стяг — символ честі, обов’язку і самопожертви. Поховання супроводжувалося виконанням Державного Гімну України та триразовим військовим салютом.

Немає слів, які могли б полегшити біль утрати. Пам’ять про Геро Артема Вадимовича Князєва назавжди житиме в серцях жителів громади. Він був і залишиться справжнім сином України.

Висловлюємо щирі співчуття матері Ользі Михайлівні, сестрі Анні, рідним, близьким і всім, хто знав і любив Героя, повідомили в мерії Тростянця.

Вічна шана та доземний уклін загиблому Захиснику.

Герої не вмирають - їх пам’ятають вічно.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!