Цього скорботного дня Роменську громаду спіткала невимовна втрата – «на щиті» до рідного дому повернувся Олександр Миколайович КАНДИБА.

Віддати останню шану Захиснику прийшли рідні, керівництво громади, священнослужителі, побратими, друзі, знайомі та мешканці громади.

Чин поховання та літію за загиблим Воїном відслужили священнослужителі Православної Церкви України.

Під звуки військового оркестру, під журливу мелодію «Плине кача», в останню путь провели Воїна, який назавжди залишиться у наших серцях як справжній Герой.

Захисник КАНДИБА Олександр Миколайович народився 23 квітня 1983 року в селі Рогинці Роменського району. Тут минуло його дитинство – ходив до дитячого садка, закінчив Рогинський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів.

Після школи вступив до юридичного інституту в місті Суми і вже за рік він залишив заклад. Незабаром був призваний на строкову службу – спершу служив зв’язківцем у Полтаві, а згодом продовжив службу в Президентському полку в Києві. Там відслужив півтора року, після чого демобілізувався.

У 2015 році Олександр здобув професійну освіту в Роменському вищому професійному училищі – за фахом муляра та паралельно вчився на оператора комп’ютерного набору. Він мав особливу пристрасть до техніки, зокрема комп’ютерів, полюбляв комп’ютерні ігри.

Того ж року, в 2015-му, добровільно вступив до лав Збройних Сил України – підписав контракт на 3 роки і розпочав службу у Сумському артилерійському підрозділі як зв’язківець. Пройшов шлях від рядового до сержанта – відповідні курси закінчив під час контракту.

Між ротаціями повертався до рідного села, де завжди був опорою для своєї родини. Надзвичайно працьовитий, відповідальний, Олександр допомагав батькам по господарству: працював на землі, доглядав свійських тварин, робив усе з душею і турботою.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр КАНДИБА знову став на захист України. На початку 2025 року пройшов тримісячне навчання у Львові за спеціальністю метеослужбовця, після чого служив у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського.

Рідні згадують Олександра як мовчазного, спокійного, витривалого Воїна, який ніколи не скаржився на труднощі. Чоловік не говорив зайвого про війну. Наш Воїн захищав Україну у найгарячіших точках Донеччини, Луганщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини. Він був мужнім, вірним товаришем, на якого завжди можна було покластися.

Воїн майже не бував у відпустках, постійно був на передовій захищаючи Батьківщину.

Та 10 липня 2025 року сталося найстрашніше… Зупинилося серце командира артилерійської розвідки 27-ї реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського, сержанта Олександра КАНДИБИ, перебуваючи на службі на Сумщині.

Йому назавжди 42 роки…

Герой залишив у скорботі батьків, які втратили люблячого сина, брата – вірного друга та велику родину друзів і побратимів, для яких Олександр був надійним, добрим і щирим.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, побратимам та всім, хто знав і любив полеглого Захисника. Втрата – невимовно болюча, і жодні слова не здатні зменшити той біль, який залишає по собі смерть Героя, повідомили в мерії Ромен.

Вічна пам’ять, безмежна вдячніcть та шана Воїну – Олександру Миколайовичу КАНДИБІ!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!