Прощалися з Миколою у соборі Трьох-Анастасій. Провести його в останню земну дорогу прийшли рідні, друзі, побратими, жителі та керівництво громади.

Микола народився 22 травня 1971 року. Навчався у глухівській школі №5, а згодом закінчив технікум — опанував фах механіка. Після три роки служив у військово-морських силах. Коли повернувся, то працював у Глухівському лісгоспі. До повномасштабної війни трудився на заробітках.

«У мирному житті Микола працював у різних сферах: у лісгоспі, на хлібозаводі, в поліції, згодом — у Києві. Захоплювався риболовлею, мав хист до будівництва, самостійно ремонтував техніку та будинок — мав, як кажуть, «золоті руки». Усе, за що брався, робив на совість», – додають в міськраді.

Рідні згадують Миколу життєрадісним, добрим, завжди готовим прийти на допомогу. Особливою любов’ю був сповнений до своєї родини — дружину завжди поважав і оберігав.

Його останній дзвінок до дружини був 9 липня: «Ми йдемо копати окопи. Не хвилюйся. Зв’язку не буде…». Ці слова назавжди залишаться в її серці.

Він був мобілізований до лав ЗСУ в квітні 2025 року. 10 липня життя воїна обірвалося біля села Степне Запорізької області внаслідок ворожого удару FPV-дроном, пише Глухів.City.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!