ГОРЯН Вячеслав Юрійович та КУЗЬМЕНКО Олексій Віталійович – люди незламної сили духу, справжні воїни, які пройшли через випробування війною та полон, але не зламалися. Цього дня громада схилила голови перед їхньою мужністю та відвагою.

підрозділів, районної державної адміністрації, вдячні та небайдужі мешканці громади.

«Роменська громада щиро вітає своїх Героїв! Сьогодні – особливий день. День, коли серця сповнюються вдячністю, а очі – сльозами радості. Ми зібралися, щоб щиро привітати наших справжніх Героїв – ГОРЯНА В’ячеслава Юрійовича та КУЗЬМЕНКА Олексія Віталійовича. Після довгих місяців, років болю, страждань та випробувань, які під силу лише найсильнішим духом наші Герої повернулися додому. Наші Герої не просто Воїни, вони є прикладом боротьби за Україну, які стали на захист рідної землі у найважчі моменти, вистояли під ворожими обстрілами, пережили пекло полону, але не зламалися. Вони витримали нестерпний біль, знущання, нелюдські умови. Але ворогу так і не вдалося зламати їхню віру, любов до України та відданість рідному народові…Сьогодні серця захисників сповнені любові до Батьківщини, а очі – нескореності. Наші Герої повернулися до своїх рідних, які чекали кожну хвилину, кожен день, кожен місяць. Ваші батьки та всі рідні, вся Роменська громада молилася за Ваше повернення. Слава Україні! Слава Героям!» – сказав міський голова Олег СТОГНІЙ.

Квіти вдячності від керівника громади та району отримали Герой Олексій КУЗЬМЕНКО та мама Героя Оксана Іванівна, адже у зв’язку з проходженням реабілітації Вячеслав ГОРЯН не мав можливості приїхати на захід.

Горян Вячеслав Юрійович народився 24 квітня 2000 року в місті Ромни. Закінчив 9 класів Роменської загальноосвітньої школи № 7, після чого продовжив навчання у Роменському вищому професійному училищі № 14. Трудову діяльність розпочав у ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів», де працював близько шести місяців, поки не був призваний на строкову військову службу.

Повномасштабне вторгнення росії Вячеслав зустрів у складі військової частини 3057 Національної гвардії України в Маріуполі. Він обіймав посаду водія патрульного відділення на автомобілях 2-го автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення. З 24 лютого по 18 березня 2022 року у складі підрозділу виконував бойові завдання по обороні Маріуполя. За цей період отримав мінно-вибухові травми, які залишили важкі наслідки.

18 березня 2022 року під час спроби прориву з оточення Вячеслав разом із побратимами потрапив у полон. З того часу розпочався довгий шлях через жахіття російських катівень. Він утримувався у: с. Мангуш (відділення поліції); м. Докучаєвськ (відділення поліції); м. Донецьк (УБОЗ, ізолятор тимчасового тримання, СІЗО №2); смт Оленівка; м. Горлівка (виправна колонія №27); м. Хрестівка (Кіровська виправна колонія). Більше двох років у неволі… Нелюдські умови, тортури, фізичний та моральний тиск. Але весь цей час його чекали! Батьки, рідні, друзі, вся громада вірили й молилися за його повернення. 24 серпня 2024 року, у День Незалежності України, В’ячеслав повернувся додому в рамках обміну військовополоненими.

Кузьменко Олексій Віталійович народився 1 березня 1992 року в місті Ромни. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №7, а згодом здобув професію техніка-будівельника у Роменському вищому професійному училищі №14.

Служба у війську розпочалася в морській піхоті, у військовій частині А0235 у Севастополі. Після повернення додому одружився з коханою дівчиною, яка чекала його з армії. Вони разом створили міцну сім’ю, у якій ростуть двоє синів. Трудову діяльність розпочав на заводі «Слобожанська будівельна кераміка», пізніше працював на «ЗАВОДІ КОБЗАРЕНКА». Але життя внесло свої корективи.

Коли в Україну прийшла війна, Олексій не залишився осторонь. У березні 2023 року він був мобілізований до військової частини А0666 у складі 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Стрілець, гранатометник – воїн, який відстоював нашу землю на передовій.

У червні 2023 року, під час оборони Торецька, Олексій потрапив у полон. Півтора року страшного життя… Знущання, катування, неналежні умови утримання – російський полон став справжнім випробуванням для його сили духу.

30 грудня 2024 року Олексій повернувся додому в рамках обміну полоненими.

Роменська громада дякує Вячеславу ГОРЯНУ та Олексію КУЗЬМЕНКУ за захист Батьківщини. Нехай доля винагородить вас за всі випробування, які ви пережили. Пам’ятаймо: Герої живуть серед нас. І поки є такі воїни, Україна буде вільною та сильною.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!