Віддати останню шану Герою зібралися рідні, керівництво громади, священнослужителі, друзі, військові, побратими та небайдужі мешканці.

Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем у серці від непоправної втрати, земляки прощались із Захисником.

Люди не стримували сліз... Спільна молитва за упокій душі Олександра МЕЛЬНИКА лунала на Алеї Слави, де священнослужителі провели над тілом загиблого чин відспівування.

Багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела Героя в останню дорогу...

Наш мужній захисник Олександр Олегович МЕЛЬНИК народився 24 січня 1996 року в місті Ромни. Навчався в Роменській школі № 1. Після закінчення 9-ти класів вступив до Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету. У 2015 році отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі» та здобув кваліфікацію «Технік-електрик».

Олександр мав хист до навчання, тому вищу освіту здобув в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка. У 2019 році отримав ступінь «магістр» та диплом з відзнакою за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

Ще будучи студентом, Олександру, як здібному молодому чоловікові, запропонували посаду техніка проектувальника на дочірньому підприємстві "ХАРКІВСПЕЦНАЛАДКА».

Робота йому подобалася, адже була пов’язана з комп’ютерною технікою. Тому після закінчення навчання Олександр залишився жити та працювати в місті Харків.

Саме в Харкові Олександр Мельник зустрів повномасштабне вторгнення російських військ до України. Під час бомбардування міста російським військами, снаряд влучив в будинок, знищивши квартиру, в якій проживав Олександр.

Після двох неймовірно тяжких днів проживання у метро, Олександр поїхав до Тернополя. У ті дні, через рух ворожої військової техніки, потрапити до рідного міста Ромни, не було можливості.

Приїхавши, у відносно безпечне місто Тернопіль, Олександр першочергово став на облік до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Волонтери допомогли віднайти житло, а згодом влаштувався на роботу вантажником.

16 лютого 2023 року, після того, як Олександру виповнилося 27 років, він був призваний на військову службу по мобілізації. Отримавши повістку вранці, вже ввечері чоловік був у військовій частині.

Військову підготовку, протягом місяця, Олександр Мельник пройшов в місті Рівне. А вже в Полтаві здобув знання за військовою спеціальністю «Радіотелефоніст».

З червня 2023 року військовослужбовець Олександр Мельник боронив країну у складі 42-ої окремої механізованої бригади на пекельному Донецькому напрямку.

Протягом служби, воїн телефонував матері та заспокоював її, неодноразово говорив, що йде на завдання, тому буде без зв’язку. Саме 18 липня 2023 року, Олександр попередив рідних, що виходить на бойові позиції. Та цього разу доля виявилася занадто жорстокою…

23 липня 2023 року матері повідомили, що українські позиції попали під мінометний обстріл, внаслідок чого її син вважається безвісті зниклим.

Довгі тяжкі дні та місяці в очікуванні… Лише 25 травня 2024 року військова бригада знайшла та вивезла загиблих українських військових.

25 жовтня 2024 року рідним сповістили, що солдат Мельник Олександр Олегович загинув 23 липня 2023 року разом із своїми побратимами під час мінометного, авіаційного та танкового обстрілів в районі населеного пункту Григорівка Донецької області.

Військовослужбовцю Олександру навіки 27 років. В Олександра залишилися сумуючі батьки та брат, повідомили в мерії Ромен.

Вічна Слава і Пам’ять нашому земляку - героїчному захиснику незалежності і цілісності України.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!