У списку підозрюваних:

– Максім Волчєк, 1995 р.н.;

– Алєксєй Рижковіч, 1993 р.н.;

– Рустам Ірзаєв 1995 р.н.;

– Пьотр Ілюшин, 1999 р.н.;

– Вадім Мітін, 2000 р.н.

Командиром полку є Ярослав Гладкіх, 1985 р.н.

У березні 2022 року військовий підрозділ, до складу якого входили вищеназвані солдати, тимчасово контролював територію ТОВ «Кононівський елеватор» у місті Тростянець Сумської області.

У господарських будівлях і складах підприємства окупанти облаштували штаб і місце для незаконного утримання цивільних осіб.

13 березня 2022 року після обіду солдати затримали на вулиці чотирьох чоловіків. Хоча ті повідомили, що вони не військові і просто розшукують малолітнього сина одного з них.

Погрожуючи автоматами, чоловікам наказали лягти на землю, обшукали їх, забрали особисті речі, потім наділи на руки кайданки, натягнули шапки на очі і замотали їх липкою стрічкою. Потім одного з бранців відвели вбік і вистрелили в повітря поруч, імітуючи розстріл. У цей час росіянин Волчек вдарив чоловіка кулаком у живіт. Інші затримані сприйняли це як реальне вбивство їхнього товариша.

Далі потерпілих помістили до одного з господарських приміщень, змусивши лягти на підлогу та не рухатися і у разі порушення наказу, пригрозили застосувати зброю. В таких умовах, без можливості поворухнутися та справити природні потреби, потерпілі під охороною військовослужбовців ЗС РФ, перебували всю ніч і приблизно до 7 години ранку. У приміщенні постійно перебували солдати Рижковіч та Ірзаєв, які стежили, щоб полонені не втекли.

Наступного дня по обіду, під дулами автоматів чоловіків помістили до підвального приміщення нижньої галереї для зберігання зернових культур на території ТОВ «Кононівський елеватор». За кілька годин двох чоловіків відвезли до залізничного вокзалу в Тростянці, де їх били і допитували.

Інші двоє потерпілих чотири дні залишалися в галереї для зберігання зерна, що непридатна для нормального проживання там людей, – в цілковитій темряві, без достатньої кількості питної води та їжі, в антисанітарних умовах. Вони справляли свої природні потреби у тому ж приміщенні і відчували пронизливий холод, оскільки на вулиці в той період температура повітря була нижче за «-10» градусів за Цельсієм, а приміщення не мало скла на вікнах і не опалювалося, пише Судовий репортер.